Справа № 2- 815/ 2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня   2010 року

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Алфьорової Т.М.

За участю секретаря судових засідань Савченко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну  справу за позовом ОСОБА_2  до Харківської міської ради та ОСОБА_3, третя особа  - Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Харківської області про визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва  та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради та КП „ Харківське МіськБТІ” , третя особа  - Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Харківської області  про визнання права власності на самовільні прибудові

встановив:

   Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об’єкт самочинного  будівництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 Так, позивач стверджував, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.11.1999 року йому на праві приватної власності належить 1/2 частина вказаного житлового будинку. Інша частина належить відповідачці ОСОБА_3 Будинок був побудованій у 1972 році і мав загальну площу 53,7 кв. м. , житлову площу 33, 4 кв. м.  Для поліпшення  житлових умов, він прибудував до житлового  будинку літ. „ А-1” прибудову літ. „а3”, тамбур площею 2,70 кв. м.,  прибудову літ. „ а2”, санвузол площею 3,90 кв. м. та кухню площею 4,00 кв. м. Прибудовану кухню він приєднав до існуючої частині кухні і обладнав кухню загальною площею 14,50 кв. м. Житлову кімнату приміщення 1- 4 переобладнав в коридор площею 5,60 кв. м.  На земельній ділянці побудував гараж літ. „ М” площею 25,5 кв. м.  Він  отримав висновки необхідних організації, а також технічний висновок спеціалізованій  організації  ТОВ „ Харківреконструкція, за  яким прибудови відповідають державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та правилам і придатні для подальшої експлуатації за своїм призначенням

   У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити.

    Представник відповідача - Харківської міської ради  в судовому засіданні не з’явився, про день  і час слухання справи сповіщений належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, просив слухати справу в їх відсутність. Раніше  в судовому засіданні від  22. 12. 2009 року, позов не визнав і дав пояснення, що  рішенням Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 року № 90 /04 „ Про затвердження Порядку вирішення  питань, пов’язаних із самочинним будівництвом”,   урегульована процедура вирішення питань,  пов’язаних з самочинним будівництвом  в м. Харкові., з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва. Позивач не довів, що виконав вимоги вказаного рішення, а також, що самочинно побудовані ним будівлі, відповідно до вимог ст. 376 ч.5 ЦК України не порушують права інших осіб.

  Відповідач ОСОБА_3  в судовому  засіданні заперечувала проти позову  посилаючись на те, що вона не згодна  з тим, щоб позивачу  узаконили самовільні прибудови, так як вікно у самовільно побудованій   прибудові ОСОБА_2 виходить в її двір, а крім цього, позивач побудував газове обладнання  в кухні і  димова труба газового котла виходить в її двір близько  до її  стені – на відстані 20-25 см., тому  її стіна постійно волога і  із –за цього руйнується, а також  від труби  йде постійний шум.  Крім цього,   вона надала зустрічний позов, посилаючись на те, що  у них з відповідачем  ОСОБА_2 на праві спільної власності належить вказане домоволодіння. Вона володіє своєю власності на підставі  договору – купівлі продажу від 01.12.1972 року. Після укладення договору  купівлі продажу недобудованого домоволодіння, з метою поліпшення житлових та побутових умов, в 1974 році самовільно прибудувала до житлового будинку бетонну прибудову літ. а2, яка складається із приміщень: № 2-2 – кухні площею 4,3 кв. м. та приміщення  № 2-1 – веранда ( нині  приміщення 11 сіни) площею 4,0 кв. м.. В 1986 р.  прибудувала  до житлового приміщення   бетонну прибудову літ.а5,  яка стала частиною  приміщення № 2-2 – кухні загальною площею 9,9 кв. м. Із надвірних  будівель самовільно збудувала: в 1978 році літню кухню літ. „ З”, в 1984 році до нею прибудувала сіни літ. «з», в 1981 р. збудувала сараї літ. „ Н”. Отримала усі необхідні  висновки, а саме: Фрунзенської районної санітарно – епідеміологічної  станції, Державного Управління навколишнього природного середовища, технічний висновок   ТОВ „ Харківреконструкція, а також сплатила штраф за самовільне будівництво.

   Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову, так як вважає, що ця прибудова не відповідає технічним нормам.  

   Представник  відповідача КП „ Харківське МіськБТІ” , в судове засідання не з’явився про день і час слухання справи сповіщався належним чином.

   Представник третьої особи - Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Харківської області  у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомленій  належним чином. Не явка третій особи не перешкоджає слуханню справи. У письмових поясненнях третя особа повідомила, що заперечує проти позов ОСОБА_2, а також і проти позову ОСОБА_3  так як сторони   не отримав від них  дозвіл на виконання будівельних робот. В матеріалах  справи  не містять будь яких даних про оспорювання права власності відповідачем або невизнання цього питання іншими особами. Земельну ділянку  у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, з метою його збереження не отримували. Згідно технічним висновкам – стан конструкцій самовільних будівель задовільний, що означає наявність дефектів і пошкоджень, які можуть знизити довговічність конструкції та потребують заходів щодо  захисту  конструкцій. В матеріалах справи відсутні дані про проведення таких заходів. Згідно листа Фрунзенського відділу ГУ МНС України у Харківської області, об’єкти самочинного будівництва  побудовані  з порушенням   вимог  п.1 додатку  3.1. ДБН 360 -92 „ Містобудування, планування та забудова міських  та сільських поселень”, тому просять в задоволенні позовів відмовити.

Вислухавши  сторони  та  дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог, як по первісному так і за зустрічним позовом відмовити  виходячи із наступного.

   В судовому засіданні встановлено, що  житловий будинок розташований за  адресою: АДРЕСА_1 належить сторонам  на підставі правовстановлючиюх  документів, так позивачу ОСОБА_2 - на підставі свідоцтва  про право на спадщину за заповітом від 17.11.1999 року -  Ѕ частина.  ОСОБА_3 належить інша частина домоволодіння на підставі договору купівлі - продажу від 01.12.1972 року.

   Позивач ОСОБА_2  для поліпшення житлових та побутових умов за  свої кошті прибудував до  житлового  будинку літ. „ А-1” прибудову літ. „а3”, тамбур площею 2,70 кв. м.,  прибудову літ. „ а2”, санвузол площею 3,90 кв. м. та кухню площею 4,00 кв. м. Прибудовану кухню він приєднав до існуючої частині кухні і обладнав кухню загальною площею 14,50 кв. м. Житлову кімнату приміщення 1- 4 переобладнав в коридор площею 5,60 кв. м.   В кухні,  без виготовлення  виконавчо – технічної документації самовільно  переніс та замінив газовий  котел та самовільно  переніс побутову газову  плиту. На земельній ділянці побудував гараж літ. „ М” площею 25,5 кв. м.  

  Відповідачка ОСОБА_3 також для поліпшення  житлових умов за період з 1974-  1984 року   самовільно прибудувала до житлового будинку бетонну прибудову літ. а2, яка складається із приміщень: № 2-2 – кухні площею 4,3 кв. м. та приміщення  № 2-1 – веранда ( нині  приміщення 11 сіни) площею 4,0 кв. м.,  бетонну прибудову літ.а5,  яка стала частиною  приміщення № 2-2 – кухні загальною площею 9,9 кв. м. Із надвірних  будівель самовільно збудувала: літню кухню літ. „ З”   і  до нею прибудувала сіни літ. „ з „ а також збудувала сараї літ. „ Н.”

 Спеціалізованою організацією ТОВ „ Харківреконструкція  були  складені технічні висновки, за якими було визначено, що загальний стан будівельних конструкції самочинного збудованих прибудов як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 відповідають державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та правилам і придатні для подальшої експлуатації за своїм призначенням.

  Після закінчення будівництва було отримано висновки Фрунзенської районної санітарно-епідеміологічної станції  №  3.1/ 356 від 15.10.2009р. та  08.09.08 р. № 290-3.1 та державного управління  охорони навколишнього природного середовища в Харківської області від 03.12.08 р. № 6-25-774 та від 29.10.08 р.

           Відповідно до ст. 357 ЦК України – співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення  спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним  своїм коштом за згодою всіх співвласників, з держанням встановленого порядку використання спільного майна.

          Як встановлено в судовому засіданні, сторони мають  право спільної часткової власності і кожен із співвласників  зробив прибудови  і на сьогоднішній день  вони не досягли згоди  між собою по факту  узаконення  вказаних прибудов, вважають, що  об’єкти самочинного будівництва  порушують їх права.

          Крім цього,  згідно відповідям  Фрунзенського районного відділу м. Харкова ГУ МНС України в Харківській області від 01.09.2009 № 570/1514, ( по частини домоволодіння ОСОБА_2.)   вони заперечують проти збереження самовільної прибудови до житлового будинку,  та гаражу літ. „ М ” , а також від  29.10.08 р. № 570 /3946 ( по частини домоволодіння  ОСОБА_3) заперечують  проти збереження сараю літ. „Н”, літньої кухні літ. „ З” з сінями літ. „з”  так як вони побудовані  з порушенням   вимог  п.1 додатку  3.1. ДБН 360 -92 „ Містобудування, планування та забудова міських  та сільських поселень ”.

    За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог обох сторін.

    Керуючись ст. ст. 16, 357  Цивільного кодексу України, ст. ст. 158, 209, 212, 214-215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

     В задоволенні позовних вимог   ОСОБА_2  до Харківської міської ради та ОСОБА_3, третя особа  - Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Харківської області про визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва  відмовити.

      В задоволенні  зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради та КП 2 Харківське МіськБТІ” , третя особа  - Інспекція державного архітектурно – будівельного контролю у Харківської області  про визнання права власності на самовільні прибудові відмовити.

        Рішення може бути оскаржене  до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.                                  

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя –