Справа № 2-1571/10

Р І Ш Е Н Н Я

                                                                   І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

28 травня  2010 року  Лутугинський  районний суд  Луганської області

у складі: головуючого судді Кулешової Л.В.

при секретарі Шкурко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення невиплаченого підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» ,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2010 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач у  2007 році пенсію йому не підвищив, а тому просив зобов’язати відповідача нарахувати йому не отриману допомогу за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року . Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

    Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності.  У запереченнях проти позову, які є в матеріалах справи, відповідач посилається на наступне. ОСОБА_1 зверталася до Лутугинського районного суду. За результатами розгляду справи позов був задоволений частково, а саме : що стосується нарахування та виплати підвищення до пенсії за 2007 рік, то провадження у справі було закрито.  Просив суд відмовити у задоволенні позову.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 23 жовтня 2006 року ( а.с. 6) та ксерокопією паспорту позивача. ( а.с. 5)

 Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з довідкою відповідача позивачу у 2007 році підвищення до пенсії як дитині війни не нараховувалося, з 1 січня 2008 року отримував підвищення у розмірі 10% від встановленого прожиткового мінімуму, а саме : з 1 січня  2008 року – 47 грн., з 1 квітня 2008 року – 48 грн.10 коп., з 1 липня 2008 року – 48 грн.20 коп., з 1 жовтня 2008 року – 49 грн.80 коп. ( а.с.14).

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року   № 6-рп/2007 положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані  такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними  з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Як вбачається з постанови Лутугинського районного суду від 24 березня 2009 року , позивач зверталася до суду в порядку адміністративного судочинства і в задоволенні позову за 2007 рік було відмовлено в зв’язку з пропуском річного строку звернення до суду. Позивач же звернулася до суду в порядку цивільного судочинства і ст.257 ЦК України встановлено позовна давність тривалістю у три роки. Позивач строк звернення до суду в порядку цивільного судочинства не пропустила.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі  45,50 грн.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 62, 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, ст. ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

                                                                              В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1   д о управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі  Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення невиплаченого підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  задовольнити .

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  за рахунок коштів Державного бюджету України з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 45,50 грн.    

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: