Справа №2-а-3206/09

                                                         №2-а-272/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2010 року                                          м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого  –  судді                  Єрмак Н.В.,

при секретарі                            Захарченко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Московської районної у м. Харкові ради відносно відмови виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей в віці до 6 років; зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Московської районної у м. Харкові ради виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років за період 01.10.2007 рік – 01.05.2009 рік у розмірі 8798,45 грн. та в подальшому зобов*язати відповідача виплачувати допомогу в зазначеному розмірі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.12.2009 року до розгляду справи в якості співвідповідача залучений Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити. Також заявила клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, зазначивши, що строк пропустила через те, що увесь час доглядала за дитиною, та не могла слідкувати за змінами в законодавстві, крім того, вона не має правової обізнаності в цьому питанні.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Московської районної у м. Харкові ради в судове засідання не з*явилася, надала заперечення проти позову, в яких просила відмовити в задоволенні позову. Позивачу була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахованій особі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. У 2007 р. зазначена допомога встановлювалася на підстави абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.» у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому КМ України. Вказані суми і виплачувалися позивачу з урахуванням індексації. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 р. визнано неконституційними окремі положення  Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.», але змін до цього закону не внесено. Механізм та порядок виплати допомоги на підставі рішення Конституційного суду України у 2007 р. не визначено. Крім того, представник відповідача просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.

Представник відповідача Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що у зв’язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини ОСОБА_3, позивачу була призначена і виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як застрахованій особі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування з 10.09.2007р. відповідно до п. 7-11 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини  та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №13 від 11.01.2007 р. Отже, позивач є особою, застрахованою  в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування .

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі, суб’єктом  загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

   Страховий випадок – подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім»ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

   За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

   Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

   При цьому, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень вищевказаного Закону визначено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

   Таким чином, виходячи із системного аналізу приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», права на отримання допомоги за цим законом має особа, застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, при настанні страхового випадку. При цьому розмір такої допомоги визначається щорічно Верховною Радою України.

    Між тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік дію статті 43 зупинено,  та  статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше     23    відсотків   прожиткового   мінімуму,   встановленого   для   працездатних   осіб,   для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року визнано неконституційним положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Також цим же рішенням, визнано неконституційними положення п. 7 ст. 71 вказаного Закону, в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, починаючи з 9 липня 2007 р. набула чинності, як ст. 43  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», так і пункт 5 Перехідних положень цього закону.

Враховуючи, що позивач, яка є застрахованою особою, народила дитину у неї настав страховий випадок у вигляді необхідності догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому, у позивачки виникло право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у формі матеріального забезпечення, передбаченого ст. 43, в розмірі, визначеному п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Отже, обов’язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України за №32 від 16 січня 2007 р. встановлено, що в 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (далі - субвенція) з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України суперечить ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо порядку призначення та надання вказаних виплат застрахованої особі.

Для подолання цієї колізії необхідно виходити з приписів ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідно до яких, у разі невідповідності  нормативно-правового акта закону України або іншому правовому акту, суд застосовує акт, що має вищу юридичну силу.

Виходячи із зазначеного принципу про пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, суд приходить до висновку, що починаючи з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. у відповідача був відсутній обов’язок  по призначенню, нарахуванню та сплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, оскільки такий обов’язок  відповідно до ст. 50 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було покладено на роботодавця.

Таким чином, вимоги позивача про покладення на відповідачів обов’язку виплатити їй допомогу, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є безпідставними, оскільки відповідно до ст.13 зазначеного Закону, право на таку допомогу за цим Законом мають лише ті особи, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач є застрахованою особою, у зв»язку з чим у неї відсутнє право на отримання допомоги відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позовні вимоги позивача про визнання дій відповідачів неправомірними та зобов*язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008-2009рр. задоволенню також не підлягають з наступних підстав.  

Законом України «Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», і з 01.01.2008 р. розбіжності між законами в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку врегульовані, при цьому, як для застрахованих так і для незастрахованих осіб.

Згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

Пункт 3 розділу VIII вказаного закону викладено в наступній редакції « допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі між: з 01.01.2008 року 50 відсотків, з 01.01.2009 року – 75 відсотків, з 01.01.2010 року – 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним  сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.»

Отже, з моменту набрання чинності ЗУ «Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме з 01.01.2008 р. вказані норми закону стали діяти у новій редакції.

Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2009 р.»  ст. 46 ч.3, ст. 54  встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до ЗУ «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми» та ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», призначається і здійснюється в розмірах та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Розміри соціальних гарантій на 2009 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ № 1751 від 27.12.01 р. (із змінами  від 20.08.2008 р.) встановлений розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та порядок їх нарахування, який співпадає з положеннями викладеними в ч. 3 Перехідних положень ЗУ «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми».

Рішенням Конституційного Суду України вказані норми законів неконституційними не визнавалися.

Таким чином, з 01.01.2008 р. відповідачі нараховують та виплачують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до норм діючого законодавства і відсутні підстави для визнання в цій частині їх дій неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 89, 90, 159-163, 167, 186, 254  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

    Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя