Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, 095-329-85-42

СПРАВА № 2-8090-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2007 року Павлоградський міськрайонннй суд Дніпропетровської області в складі: головуючого- судді Чередниченко В.Є., при секретарі - Матірко Ю.О., за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно - будівлю гаражів-майстерень, яка розташована в АДРЕСА_1. Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач відмовився прибрати свою автомашину з приміщення гаражів позивача, оскільки не визнає за позивачем право власності на будівлю гаражів-майстерень, що належить позивачу, чим порушує права позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач не визнає право власності позивача на нерухоме майно - будівлю гаражів- майстерень, яка розташована в АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю у позивача реєстраційних документів на цей об`єкт нерухомого майна, і цим мотивує свою відмову прибрати автомобіль з будівлі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, про що надав суду письмову заяву. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

14 березня 2007 року позивач на адресу відповідача направив лист з вимогою звільнити місце, яке без будь-якої підстави займає його автомобіль „Форд Скорпіо" державний номер НОМЕР_1 , у належній позивачу будівлі гаражів-майстерень в АДРЕСА_1. Відповідач своїм листом від 26.03.2007 року відмовив у задоволенні вимог позивача, мотивуючи це тим, що не визнає права власності відповідача на будівлю гаражів-майстерень, чим порушив право власності позивача.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 04.07.2003 року, зареєстрованого Промисловою товарною біржею 04.07.2003 року за № П-07/01, додатків до нього №№ 1, 2 від 04.07.2004 року, угоди про ціну договору від 04.07.2003 року, акту приймання-передачі від 04.07.2003 року, позивач придбав у власність товар - будівельні матеріали, які уявляють собою будівлі двох гаражних боксів-мастерень, розташованих в АДРЕСА_1. Таким чином, зазначене майно було набуто позивачем за договором.

Відповідно до Технічного висновку по обстеженню будівельних конструкцій гаражних боксів в АДРЕСА_1 , складеного Проектно-конструкторським бюро ВАТ „Павлоградвугілля", яке має ліцензію на відповідні види будівельної діяльності, будівля гаражних боксів є одноповерховою, складається з двох частин для ремонту та зберігання автомобілів, має фундаменти стрічкового типу з монолітного бетону, стіни гаражів та капітальні перегородки виконані з силікатної та глиняної цегли, покриття з залізобетонних плит по металевим балкам, тобто має всі ознаки нерухомого майна, та згідно ст.181 ЦК України є нерухомим майном. Зазначеним висновком встановлено, що несучі конструкції будівлі (фундаменти, стіни, покрівля) знаходяться у задовільному стані та придатні до подальшої експлуатації, порушень державних будівельних норм, які перешкоджають експлуатації не втановлено.

Рішенням Павлоградської міської Ради № 299-17/У від 10.04.2007 р. позивачу було подовжено дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки на АДРЕСА_1 під будівлею гаражів, на землях міської ради.

На момент набуття позивачем нерухомого майна за договором діяв ЦК УРСР /1963 р./, глава 12 якого встановлює норми виникнення та припинення права власності та не обумовлює момент виникнення права власності на нерухоме майно з його реєстрацією. Відповідно до ст.128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, яка була здійснена позивачу 04.07.2003 р., що підтверджується актом приймання передачі від 04.07.2003 р.

Як встановлено судом, право власності позивача на будівлю гаражів-майстерні перейшло за договором купівлі-продажу від 04.07.2003 р. до набрання чинності ЦК України /2003 р./, і відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України він не застосовується до правовідносин виникнення у позивача права власності, які регулюються ст.128 ЦК України /1963 р./ Оскільки право власності позивача на будівлю гаражів майстерень, продовжує існувати після

набрання чинності ЦК України /2003 р./, то відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України до захисту цього права власності застосовуються положення цього ЦК України.

Таким чином, порушене право власності позивача, яке не визнає відповідач, підлягає визнанню на підставі ст.392 ЦК України /2003 р./. Відповідно до ст.48 Закону України «Про власність» власник має право вимагати усунення усяких порушень його права навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням його володіння.

Керуючись ст.ст.10,60,174,212 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно - одноповерхову будівлю гаражів-майстерень, розташовану по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн. та витрати на інформаційнО - технічне забезпечення розгляду справи у сумі ЗО грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 (двадцяти) днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Павлоградського міськрайонного суду

Дніпропетровської області В.Є. Чередниченко