Справа № 2 – 1729/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    11 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.

    за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення боргу за договором позики, суд –

ВСТАНОВИВ :

    Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позову вказав, що 14 липня 2008 року за договором позики передав ОСОБА_3 у власність грошові кошти у розмірі 77600грн. строком до 14 липня 2009 року. Оскільки між ним та відповідачкою на той час склалися добрі, ділові стосунки, 16 грудня 2008 року додатково за договором позики передав ОСОБА_3 у власність 132000грн. строком на 18 місяців. Починаючи з серпня 2009 року постійно, в усній формі, вимагав від відповідачки повернення боргу у сумі 77600грн., але остання не виконала взяті на себе зобов’язання. До даного часу відповідачка борг не повернула. Після відмови повернення боргу, позивач повідомив відповідачку про розірвання договору позики від 16 грудня 2008 року та повернення грошових коштів у сумі 132000грн. Однак, відповідачка не повернула грошові кошти. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 4035грн.20коп.  Три проценти річних становлять 1332грн.80коп. Сума боргу з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ становить 9197грн.10коп.

    Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю, підтвердивши зміст позовної заяви.

    Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом оголошення у пресі, заяв про відкладення слухання справи, про причини неявки у судове засідання або про слухання справи за її відсутності не подавала, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: договір позики (а.с.5), договір купівлі-продажу (а.с.6), договір грошової позики (а.с.7-8), квитанція (а.с.19).

Суд, оцінюючи, відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо, дослідженні наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

    14 липня 2008 року відповідач ОСОБА_3 взяла в борг у позивача ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 77600грн. зі строком повернення суми боргу до 14 липня 2009 року, що підтверджується договором (а.с.5). Однак до даного часу сума боргу відповідачем не повернута.

16 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_3 взяла в борг у позивача ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 132000грн. зі строком повернення суми боргу 16 серпня 2009 року, що підтверджується договором (а.с.7). Однак до даного часу сума боргу відповідачем не повернута.

Суд вважає, що встановленим фактам та обставинам відповідають правовідносини,  які регулюються ЦК України.    

Судом встановлено, що між сторонами 14 липня 2008 року та 16 грудня 2008 року укладені, передбачені  ст. 1047 ЦК України,  договори позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник (відповідач) зобов’язаний повернути позикодавцю (позивачеві) кошти у такій саме сумі у строк, встановлений договором. Згідно ст.162 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов’язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених законом. Таким чином відповідач не виконав своїх зобов’язань, чим порушує умови договорів та права позивача, які належать захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договорами позики на загальну суму 209600грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 3% проценти річних у сумі 1332грн80коп. та суму індексу інфляції 4035грн.20коп. Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача подвійну облікову ставку НБУ у сумі 9197грн.10коп.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд, на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позов  підлягає повному задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача держмито у сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

      Керуючись ст. ст. 1047, 1049, 1050, 162, 625 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 208, 212, 214, 215, 224, 88 ЦПК України, суд –

                        ВИРІШИВ :

    Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3  -  задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за договорами позики  224165грн.10коп., а також держмито у сумі 1700грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

    Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський  районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Головуючий суддя :                         В.М.Прасолов