В И Р О К                                     Справа № 1- 472/2010 р.  

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                      

02 червня 2010 року      Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

                                        головуючого судді                            Іващенка О.Ю.

                                        при секретарі                                     Ломазі І.Б.

                                        з участю прокурора                          Когута О.В.

                                        захисника                                           ОСОБА_1

                                        законного представника                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Тернополя, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, неодруженої, учениці 10-го класу Тернопільської вечірньої школи, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_3 11 грудня 2009 року, близько 11.30 год., перебуваючи у будинку ОСОБА_4, що по АДРЕСА_2, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала з полички тумбочки, що знаходилась у вітальній кімнаті, золотий перстень 585 проби, вагою 1,31 грама, вартістю 180 грн. за 1 грам, на загальну суму 235,80 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втекла, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 шкоду на суму 235,80 грн.

    Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину, у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю та показала, що на початку грудня 2009 року вона разом із ОСОБА_5 зайшли в гості до потерпілої ОСОБА_4, яка проживала по сусідству. Перебуваючи на кухні у квартирі потерпілої їй зателефонували, і щоб поговорити вона вийшла в кімнату. В кімнаті біля тумбочки побачила перстень, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, поклала його собі в кишеню. Закінчивши розмову по телефону вона повернулась на кухню, де провела ще кілька хвилин, після чого разом із ОСОБА_5 поїхала в м. Тернопіль. По приїзді в м. Тернопіль показала останній  викрадений перстень і сказала, що він їй належить та попросила його продати. ОСОБА_5 взяла перстень, який в подальшому продала на центральному ринку м. Тернополя за 130 грн. У вчиненому щиро розкаюється, просить її суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, взяти до уваги, що завдану нею шкоду відшкодовано в повному обсязі.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що 11 грудня 2009 року вона знаходилась по місцю свого проживання АДРЕСА_2, де зустрілась з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Вони всі перебували на кухні та спілкувались. В цей час до підсудної зателефонували і вона вийшла в кімнату, щоб поговорити. Через декілька хвилин ОСОБА_3 повернулася та побувши деякий час разом із ОСОБА_5 пішла з квартири. Після того, зайшовши в кімнату вона виявила відсутність свого персня та запідозрила у вчиненні крадіжки ОСОБА_3 Про вказаний факт в подальшому повідомила працівників міліції. На даний час викрадений золотий перстень їй повернуто, п ретензій матеріального та морального характеру до підсудної ОСОБА_3 не має, просить її суворо карати.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_3 повністю погодилася зі всіма доказами по кримінальній справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують її винність у вчиненні злочину згідно пред’явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, відповідно до ст.299 КПК України.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органом досудового слідства її дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

    При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, конкретні обставини справи, особу винної, обставини, що пом’якшують покарання підсудної, зокрема те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності і є не судимою, злочин вчинила будучи неповнолітньою, повністю визнала свою вину, у вчиненому розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно і у повному обсязі відшкодувала завдану шкоду.

    Аналізуючи вищенаведене, суд, приходить до переконання, що підсудній ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, так як виправлення та перевиховання підсудної можливі без її ізоляції від суспільства.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, на підсудну слід покласти наступні обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

    Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд з місця постійного проживання

    По справі є судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи (висновок № 14/05/10 від 26.01.2010 року), в сумі 262,92 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудної у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв’язку із проведенням експертизи речових доказів.    

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

    ОСОБА_3 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй за цією статтею покарання 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3  від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 1 рік (один рік) іспитового строку.

Зобов’язати  ОСОБА_3 , відповідно до ст.76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід обраний  ОСОБА_3  – підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

 Стягнути із засудженої ОСОБА_3  судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи (висновок № 14/05/10 від 26.01.2010 року) в сумі 262,92 грн., у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (Код 24524727, банк одержувач: ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 «за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 14/05/10 від 26.01.2010 р.»).

Речові докази по справі: золотий перстень переданий під розписку потерпілій  ОСОБА_4 – залишити в розпорядженні останньої, після набрання вироком законної сили.

    На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.

    Головуючий суддя                                                                                  О. Іващенко

        Копія вірна:

                          Суддя                                                                    О.Іващенко