ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30.07.2007р.

м.Київ

№ 11/98-А

 

за позовом

Закритого акціонерного товариства «Укргазреконструкція»

 

до	Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

 

про	визнання нечинними рішень.

Суддя Євсіков О.О.

Секретар судового засідання Пунейко Л.М.

Представники сторін:

від позивача

Кидалов І.М. (предст. за дов.);

 

від відповідача

Пипко Р.М., Аврамчук Ю.П. (предст. за дов.).

 

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.07.2007 о 10 год. 58 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.08.2007 на 16 год. 00 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

 

Закрите акціонерне товариство "Укргазреконструкція" (далі - ЗАТ "Укргазреконструкція" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.04.2007 звернулось до суду з позовною заявою про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, визнання недійсними:

- податкового повідомлення-рішення № 0000112306/0 від 09.02.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49.635,00 грн., в т.ч. 33.090,00 грн. -основний платіж та 16.545,00 грн. -штрафні санкції;

- податкового повідомлення-рішення № 0000122306/0 від 09.02.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий -березень 2006 року на 94.011,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними від підприємств-контрагентів ТОВ "Промбуддеталь" та ТОВ "Квантбудгруп", оскільки до перевірки відповідачу були надані оригінали всіх податкових накладних, які відповідають вимогам пп.7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податок на додану вартість було сплачено позивачем при виконанні договорів з названими підприємствами-контрагентами, а також тим, що чинним законодавством не встановлено обов'язку сторін за договором встановлювати чи перевіряти правоздатність своїх контрагентів.

Окрім того, позивач вважає, що висновки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту не можуть підтверджуватись лише неможливістю проведення зустрічної перевірки (відносини позивача з ТОВ "Промбуддеталь"), а про наявність судового рішення Солом'янського районну суду м. Києва від 21.06.2006 у справі №2-2345/2006, яким установчі документи ТОВ "Квантбудгруп" визнані недійсними з дати державної реєстрації, позивачу не було відомо.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що відпвоідачем правомірно зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у зв'язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту сум за податковими накладними ТОВ "Промбуддеталь" та ТОВ "Квантбудгруп", чим порушено пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та просить суд відмовити в задоволенні позову ЗАТ "Укргазреконструкція".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши  пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ЗАТ "Укргазреконструкція" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період лютий, березень 2006 року, про що було складено Акт позапланової виїзної документальної перевірки № 55/1-23-06-32588436 від 02.02.2007 (далі -акт перевірки).

В акті зазначено про порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого виявлено заниження сум податкового зобов'язання по датку на додану вартість у 2006 році на суму 33.090,00 грн., у т.ч. по періодах січень 2006 року -12.120 грн., лютий 2006 року -20.970 грн. (сторінка 16 акту).

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000112306/0 від 09.02.2007, яким позивачу згідно з абз. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”  визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49.635,00 грн., в т.ч. 33.090,00 грн. -основний платіж та 16.545,00 грн. -штрафні санкції;

- № 0000122306/0 від 09.02.2007, яким позивачу згідно з абз. „б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та відповідно до пп.7.2.3. п.7.2., пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий -березень 2006 року на 94.011,00 грн.

Зменшення сум бюджетного відшкодування та донарахування податку на додану вартість здійснено в зв'язку з:

- непідтвердженням податкового кредиту позивача копіями податкових накладених від ТОВ "Промбуддеталь"; - неможливістю провести зустрічну перевірку ТОВ "Промбуддеталь" (на надісланий запит контролюючому органу не отримано відповіді), а тому відповідачем зроблено висновок, що податкові накладні, виписані останнім, які наявні у ЗАТ "Укргазреконструкція", не можуть бути підставою для формування податкового кредиту;

- тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2006 у справі №2-2345\2006 визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Квантбудгруп" з дати державної реєстрації та внесення до реєстру, а тому відповідачем зроблено висновок, що податкові накладні, виписані останнім, які наявні у ЗАТ "Укргазреконструкція", також являються недійсними і формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість є неправомірним.

 

Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позов та в усних поясненнях його представників, співпадають з доводами та висновками, викладеними в акті перевірки.

Беручи до уваги вищезазначені факти, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

 

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем та ТОВ "Промбуддеталь" укладені договір підряду №СМ-М-4 від 01.03.2005, договір підряду СМ-ЖИ-15 від 29.08.2005, договір підряду СМ-ЖИ-12 від 18.08.2005 (копії в матеріалах справи).

До кожного з вказаних договорів складені додатки -договірна ціна, локальний кошторис (копії в матеріалах справи). За вказаними договорами підрядник (ТОВ "Промбуддеталь") виконує на свій ризик, власними та залученими силами і способами передбачені договорами роботи і здає їх замовникові (ЗАТ "Укргазреконструкція"), а також усуває протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкту недоліки, викликані неякісним виконанням робіт. ЗАТ "Укргазреконструкція" за договорами зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах договору.

За фактом виконання робіт за вказаними договорами між підрядником (ТОВ "Промбуддеталь") та замовником (ЗАТ "Укргазреконструкція") складені наступні документи (копії в матеріалах справи):

- Акт виконаних робіт від 05.01.2006 та довідка про вартість виконаних робіт від 05.01.2006 по договору №СМ-М-4 від 01.03.2005 року на загальну суму 198611,00 гривень.

- Акт виконаних робіт від 12.01.2006 та довідка про вартість виконаних робіт від 12.01.2006 року по договору №СМ-ЖИ-15 від 29.08.2005на загальну суму 146466,00 гривень.

- Акт №1 виконаних робіт від 10.01.2006, акт №2 виконаних робіт від 10.01.2006 та довідка про вартість виконаних робіт від 10.01.2006 по договору №СМ-ЖИ-12 від 18.08.2005 року на загальну суму 319337,00 гривень.

Позивачем додані до матеріалів справи копії платіжних доручень, що підтверджують сплату шляхом безготівкового перерахування на користь ТОВ "Промбуддеталь" зазначених грошових сум за виконані за договорами роботи, в т ч. ПДВ.

На виконані роботи ТОВ "Промбуддеталь" виписало позивачу податкові накладні №7 від 05.01.2006 на загальну суму 198.611,00 грн., № 13 від 10.01.2006 на загальну суму 319337,00 грн., №16 від 10.01.2006 на загальну суму 146466,00 грн. (копії в матеріалах справи).

 

Матеріалами справи також підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Квантбудгруп" укладений договір купівлі-продажу №42-Ф від 10.11.2005.

Згідно договору продавець (ТОВ "Квантбудгруп") передає у власність покупця (ЗАТ "Укргазреконструкція") товар належної якості в асортименті, кількості та ціні, що визначаються специфікаціями-додатками до договору (копії в матеріалах справи). Покупець (ЗАТ "Укргазреконструкція") зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору.

Факт передачі товару по договору засвідчується актом прийому-передачі товару №1 від 11.11.2005 на загальну суму 382449,98 грн., та актом прийому-передачі товару №2 від 01.12.2005 на загальну суму 23876,00 грн., які підписані ЗАТ "Укргазреконструкція" та ТОВ "Квантбудгруп".

Позивачем додані до матеріалів справи копії платіжних доручень, що підтверджують сплату шляхом безготівкового перерахування на користь ТОВ "Квантбудгруп" зазначених грошових сум за поставлений по договору товар, в т.ч. ПДВ.

На вартість поставленого товару ТОВ "Квантбудгруп" виписало Позивачу податкові накладні №15 від 11.11.2005 на загальну суму 382449,98 грн. та №171 від 01.12.2005 на загальну суму 23876,00 грн. (копії в матеріалах справи).

 

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата  отримання  податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 2 Закону “Про податок на додану вартість” передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем в акті перевірки, податкові накладні на суму ПДВ - 143.646,00 грн., виписані на адресу позивача, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не  дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України “Про податок на додану вартість” визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.

Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту. Цей факт відповідачем не заперечується.

 

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних  надається  виключно  особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”  свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Суд враховує, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.06.2006 у справі № 2-2345\2006 визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Квантбудгруп" з дати державної реєстрації та внесення до реєстру.

Разом з тим, до матеріалів справи долучено постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 у справі № 8-3/07 (№ 2-2345/2006) (копія в матеріалах справи), якою встановлено, що рішення Солом'янського районну суду м. Києва від 21.06.2006 у справі №2-2345\2006, яким визнанні недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Квантбудгруп" (та яке було покладено ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у основу акта позапланової виїзної документальної перевірки №55/1-23-06-32588436 від 02.02.2007 в частині відносин Позивача з ТОВ "Квантбудгруп") -скасовано ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2007 у справі № 2-2345/06 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.02.2007 провадження у даній справі було закрите.

Вказаною Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року у справі №8-3/07 (№2-2345/2006) ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 08.02.2007 року у справі №8-3/07 (№2-2345/2006) залишена без змін.

Таким чином станом на день розгляду спору рішення Солом'янського районну суду м. Києва від 21.06.2006 у справі №2-2345\2006, що визначене в акті перевірки як підстава для визначення позивачу податкових зобов'язань на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Квантбудгруп", є скасованим.

 

В своїх запереченнях на позов відповідач посилається на те, що Закон України "Про податок на додану вартість" для виникнення права на податковий кредит передбачає не лише обов'язковість наявності податкової накладної у покупця, але й містить умову, щоб податкова накладна засвідчувала факт придбання платником податку товару (роботи, послуги).

Таке заперечення відповідача спростовується тим, що у ході судового засідання, як вже зазначалось вище, були встановлені факти виконання робіт (контрагент ТОВ "Промбуддеталь") та придбання товару (контрагент ТОВ "Квантбудгруп"), які не заперечувались сторонами, навпаки -підтверджені договорами, довідками про визначення вартості, специфікаціями, актами виконаних робіт, актами прийому-передачі товару, розрахунковими документами, тощо. Угоди в судовому порядку недійсними не визнавались.

Відповідач вказує на непідтвердженням податкового кредиту позивача копіями податкових накладених від ТОВ "Промбуддеталь"; неможливістю провести зустрічну перевірку ТОВ "Промбуддеталь" (на надісланий запит контролюючому органу не отримано відповіді), а тому відповідачем зроблено висновок, що податкові накладні, виписані останнім, які наявні у ЗАТ "Укргазреконструкція" не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Однак допустимих доказів недекларування податкових зобов'язань з ПДВ чи наявності у ТОВ "Промбуддеталь"  податкового боргу з податку на додану вартість за операціями з позивачем, що виникли внаслідок виконання вказаних господарських операцій, відповідач не надав.

Згідно п. п. “а”, “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані  документальних  перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Крім того суд звертає увагу на те, що згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Пункти 1.5 та 1.6 Порядку передбачають, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001, на підставі акта перевірки, визначеного пп. 1.5, 1.6 Порядку, уповноваженою особою податкової служби виноситься рішення про донарахування суми податку, яка повинна бути сплачена особою, відносно якої встановлене податкове правопорушення, а також відповідні фінансові санкції, тобто вказаним податковим рішенням встановлюється і саме податкове правопорушення, і санкції за його здійснення. З аналізу вказаних норм податкового законодавства випливає, що порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.

Відсутність у матеріалах справи актів перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Промбуддеталь" із зазначенням фактів будь-яких порушень з його боку податкового законодавства за результатами виконання вищевказаного господарського зобов'язання, прийнятих на підставі вказаних актів рішень та доказів невиконання порушником  податкового законодавства таких рішень свідчить про відсутність належних доказів порушення податкового законодавства ТОВ "Промбуддеталь".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є  будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак в матеріалах справи відсутні чинні рішення податкового органу про донарахування ТОВ "Промбуддеталь" податкових зобов'язань, податкові повідомлення, податкові вимоги, що підтверджують наявність у нього податкового боргу, що виник за результатами виконання зазначеної господарської операції.

За таких обставин відповідачем не доведено факту порушення ТОВ "Промбуддеталь" положень податкового законодавств, зокрема щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за результатами виконання вищевказаного господарського зобов'язання.

Крім того, суд враховує і те, що відповідно до правил оподаткування, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість", постачальники по ланцюгу як і позивач, крім формування і сплати податкових зобов'язань, мали право і на податковий кредит як у зв'язку з придбанням товарів. Заниження цими підприємствами податкових зобов'язань при здійсненні відповідних господарських операцій могло б бути підтверджене у встановлений законодавством спосіб шляхом визначення податковим органом таких зобов'язань та прийняття відповідного рішення, як встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», або в судовому порядку. Проте відповідних доказів відповідачем не надано. Водночас суд враховує і те, що правила Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачають обов'язку покупця товарів (в даному випадку -позивача) сплачувати ПДВ при придбанні таких товарів безпосередньо до бюджету.

Відтак, всі вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем виконано, у т.ч. ст. 6 п. 6.1, ст. 7 п. 7.4, ст. 1 п. 8.1 Закону.

Таким чином суд вважає, що сума податкового кредиту позивача за спірний період сформована на підставі та з урахуванням належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ "Промбуддеталь" та ТОВ "Квантбудгруп", зареєстрованих платниками податку на додану вартість.

У відповідності до п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму  податкового  зобов'язання  платника  податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту  4.2  статті  4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі  десяти  відсотків  від  суми  недоплати  (заниження  суми податкового зобов'язання) за  кожний  з  податкових  періодів, установлених  для  такого  податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи  податковим  періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян  сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) податку на додану вартість за розглянутим епізодом, застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 16.545,00 грн. на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є необґрунтованим.

 

Щодо вимог позивача про визнання дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва незаконними та безпідставними, то такі вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, позивач обґрунтовує вказані позовні вимоги, посилаючись на невідповідність акта перевірки нормам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 чинного роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України  “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних  з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 (із змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих  органів,  тобто  офіційний письмовий документ,  який породжує певні правові наслідки,  спрямований на регулювання тих  чи  інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Пунктом 6.2 цього ж роз'яснення визначено, що не можуть оспорюватися  в  господарському  суді також акти ревізій, документальних  перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі  чи  за  результатами  перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Акт перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва не має обов'язкового характеру, обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій  у позивача виник на підставі спірних рішень.

Дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення перевірки позивача, складання акта перевірки, а також процедури прийняття податкових повідомлень-рішень є правомірними, оскільки проведення перевірок, складання актів таких перевірок та винесення податкових повідомлень входить до повноважень державних податкових органів, що відповідає положенням Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Будь-яких доказів про притягнення посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до відповідальності за невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків позивачем не надано.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.  2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо   він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт  владних  повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.  94 КАС України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України відповідно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позов немайнового характеру задоволений частково, позивачеві підлягає відшкодуванню половина від суми судового збору в розмірі 3,40 грн.

Разом з тим, у судовому засіданні 30.07.2007 повноважний представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою (в справі) про відмову від присудження на його користь судових витрат та не заперечує проти їх понесення за власний рахунок. За таких обставин, з урахуванням положень ст. 97 КАС України, судові витрати позивача компенсації не підлягають та покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 9, 69-72, 94, 158-163 КАС України, господарський суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000112306/0 від 09.02.2007.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000122306/0 від 09.02.2007.

В решті позову відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

 

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                                                                                          О.О. Євсіков

          Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -03.08.2007.