Справа № 2-1871/2010

                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня  2010 року Дзержинський районний суд м. Харкова

В складі – головуючого – судді- Наумової С.М.

                   при  секретарі – Губській Н.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні  Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ „Український промисловий банк” в особі Харківської філії ТОВ „Український промисловий банк” про  стягнення суми вкладу , недоотриманої вигоди 21% річних, судових витрат та моральної шкоди.

                                               В С Т А Н О В И В :

       ОСОБА_1  звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до  ТОВ „Український промисловий банк” в особі Харківської філії ТОВ „Укрпромбанк” про  стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу в сумі  10000 гр 00  коп ,недоотриману вигоду із розрахунку 21% річних ,моральну шкоду в сумі 500 гр, судові  витрати в сумі 125 гр за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, моральну шкоду в сумі 500 гр.

            В судовому засіданні   позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.

            Представник відповідача в судове засідання не з*явився , про час слухання справи повідомлений належним чином , про що свідчить його підпис в розписці.

           Суд , вислухавши пояснення   позивача , дослідивши матеріали справи , вважає   , що позов підлягає частковому задоволенню.

            У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази  подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

 Судом встановлено :

            19 січня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» в особі  Харківської філії ТОВ «Український промисловий  банк»  був укладений договір банківського вкладу № НОМЕР_1 (вклад постійний вкладник)  , згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 10000 гр 00коп   ,строком на  91 день  з 19 січня 2009 року по 19 квітня 2009 року з умовою виплати відповідачем 23,9 % річних  відсотків по вкладу .

           Згідно п.. 2.1.5 зазначених  договорів банківського вкладу  ТОВ «Український промисловий банк» зобов'язане повернути  повністю вклад, готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника.          

          Згідно до а. 2.1.2 ТОВ «Український промисловий банк» зобов'язане нараховувати та сплачувати проценти в порядку, передбаченому договором, зокрема, п. 1.2 договору за процентною  ставкою згідно договорів.

          Відповідно до п.п. 2.4.4 , 4.1. Договору позивач має право достроково розірвати Договір і отримати суму вкладу та проценти в порядку , передбаченому розділом 4 цього Договору.

Згідно до ч. З ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка .

Згідно до п. 2.1.1 договору відповідач  зобов'язався прийняти від позивача грошові кошти і зарахувати їх на депозитний рахунок - балансовий рахунок 2630 особистий рахунок НОМЕР_2 та підтвердив одержання вкладу квитанцією.

              Відповідно до частини 1, 2 статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на  умовах  видачі вкладу  на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу  зі  спливом  встановленого  договором  строку   (строковий вклад).

             За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк  зобов'язаний  видати  вклад або його частину на першу вимогу вкладника,  крім вкладів,  зроблених юридичними особами  на  інших умовах повернення, які встановлені договором.

              Умова договору  про  відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

             Абзацом 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07.12.2000 року встановлено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

 Відповідач виплатив позивачу проценти за вкладом  але основний депозитний вклад повернути відмовився, мотивуючи це рішенням тимчасового управляючого , призначеного розпорядженням Національного банку України від 21.01.2009року.

Сторони двічі укладали додаткові договори від 17 квітня 20009 р та 26 червня 2009 року про подовження Договору банківського вкладу № НОМЕР_1 з 20 квітня 2009 року по 19 липня 2009 року, та з 20 липня 2009 року по 18 жовтня 2009 року.

               20.10. 2009 року на адресу відповідача була подана заява про видачу вкладу На вказану заяву позивач отримав  20.10.2009 р не обгрунтовану відмову у поверненні йому  вкладу, що є порушенням ст. 41 Конституції України, ст. 1058 Цивільного кодексу України.

            У відповіді було процитовано статтю Закону України „Про банки та банківську діяльність” відносно мораторію , але не було чіткої відмови у видачі вкладу.

               Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою Правління Національного Банку України № 492 від 12.11.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за № 1172/8493 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

             Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі - Положення), затвердженим Постановою Правління НБУ № 516 від 03.12.2003 року, зареєстрованою в МЮ України 29.12.2003 року за № 1256/8577 вклади (депозити) поділяються на: вклади (депозити) на вимогу; строкові вклади (депозити). Абзацом 4 пункту 1.1 вказаного Положення передбачено, що вклади (депозити) на вимогу - це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку.

          Суд  вважає, що дії Харківської філії ТОВ „Український промисловий банк” та ТОВ „Український промисловий банк” незаконними , щодо відмови позивачу у поверненні  вкладу за договором як такі, що не відповідають ст. 41 Конституції України,ст. 1058 ЦК України.

         Визнати право  позивача на безперешкодне володіння, розпоряджання та користування власністю - грошовими коштами у розмірі банківського  вкладу  за договором  -  10000 гр 00 коп  передбачене  ст.   41   Конституції  України,  та стягнути вказану суму з відповідача.

          Посилання  відповідача на ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію :

         1.забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

         2.не нараховуються неустойка ( штраф , пеня), інші фінансові ( економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов*язань і зобов*язань щодо сплати податків і зборів ( обов*язкових платежів)   -

є не доречним.

          Протягом дії мораторію банкам не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

           Але в банку була введена лише тимчасова адміністрація, котра на цей час не діє.

           Мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів , а не на вклади , які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.

            На підставі викладеного , суд   визнає дії відповідача з відмови  позивачу в поверненні коштів недійсним правочином,  та   стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРПРОМБАНК” в особі Харківської філії„УКРПРОМБАНК” на користь  ОСОБА_1..  вклад у розмірі   10000гр 00 к

             Відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України відповідач , який прострочив виконання грошового зобов*язання , на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також повинен  заплатити 3% проценти річних  від простроченої суми ,але таких вимог позивач не пред*явив до відповідача.

             Але  позивач  просив стягнути  з відповідача  недоотримані прибутки мінімум 21 %  річних з дня закінчення строку дії договору  з 19 жовтня  2009 року   , то ці вимоги не підлягають задоволенню , оскільки згідно вище вказаного договору, який підписали сторони та були згодні з умовами , що  відсотки 23,9 % сплачуються на час дії договору , а  а упущена вигода не сплачується.

        Також,  у відповідності  зі  статтею 88 ЦПК України з відповідача  підлягає стягненню  на користь держави  держмито у розмірі 1 %  100 гр, та на користь позивача  сума  витрат  за  інформаційне - технічне забезпечення  розгляду  цивільної справи  у розмірі 125 грн.

                 Що стосується позовних вимог відносно стягнення моральної шкоди в розмірі 500 гривень.

             Відповідно до частини 1,2 статті 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

 1) у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

  2) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;

     3) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

     4) у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

   Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

                 Суду не надано доказів на підтвердження моральних страждань позивача, хворобою  та причинно - наслідкового зв'язку між діями банку та настанням моральної шкоди, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення суми моральної шкоди не підлягає задоволенню.

     Керуючись ст.ст. 1-15, 38, 60, 61, 88,209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1058, 1059, 1060, 1061, 1062, 1067 ЦК України, ст.ст. 41, 55 Конституції України ,суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1   задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Харківської філії ТОВ „Укрпромбанк”  на користь ОСОБА_1  за договором банківського  вкладу грошові кошті   у розмірі 10000 гр 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі Харківської філії  ТОВ „Укрпромбанк”  на користь ОСОБА_1 за інформаційне –технічне забезпечення судового процесу 125гр,   на користь держави держмито  120 гр

В іншій частині позову відмовити.

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, заяву про апеляційне оскарження рішення  суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення  до Дзержинського районного суду . Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку частини 4 ст. 295 ЦПК України.

       СУДДЯ:                                                                             Наумова С М.