Справа №2-а-365/10

                    П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

                І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

27 травня  2010 р.                                           Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого       -    судді   Лобановської С.М.

                                          з участю секретаря              Шевченко О.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Близнюки Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському  районі Харківської області   про визнання дій незаконними, перерахунок пенсії та доплати до пенсії ,-

                                    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку їй пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС  та зобов’язати Управління Пенсійного фонду провести перерахунок цієї пенсії    відповідно до  вимог ст.ст.50,  54 ч.4  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  (далі- Закон України № 796) за період з 01 січня 2005 року по 22 травня 2008 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Посилається на те, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесений до І категорії, інвалід ІІ групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим їй була призначена та нарахована державна пенсія відповідно до п.4 ст.54 зазначеного Закону та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50 цього ж Закону.

Цими статтями зокрема передбачено, що у всіх випадках розміри основної пенсії для інвалідів ІІ групи захворювання, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової -  75 % мінімальної пенсії за віком.

В зв’язку з тим, що розмір фактично виплачуваної їй пенсії є значно нижчим, вона неодноразово зверталася до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області з заявою зробити перерахунок та виплату, але отримала відповідь, що при призначенні та перерахунку пенсії порушень законодавства не виявлено.

А отже, на думку позивача, відповідач повинен зробити перерахунок і виплатити пенсію починаючи з 01 січня 2005 року по 22 травня 2008 року  із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі  75 % мінімальної пенсії за віком.

Також просить зобов’язати відповідача при нарахуванні та виплаті пенсії врахувати з             01 січня 2005 року індекси інфляції у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії  відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

Позивач в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву з проханням  слухати справу за її відсутності, вимоги позову підтримує у повному обсязі.

Начальник Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі надала заяву з проханням розглянути справу за відсутності їх представника. При цьому, в своїх запереченнях позов не визнає, посилаючись на те, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пенсія йому призначена згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», а не згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому, при нарахуванні додаткової пенсії Управління керувалося Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвишення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 р. №1, де надається вичерпний перелік Законів, до яких застосовується розмір 19 грн.91 коп. для розрахунку додаткової пенсії. Отже, порушень при призначенні та перерахунку пенсії згідно діючого законодавства з боку Управління не  має.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності позивача та представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи,  суд знаходить, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи зі слідуючого:

 Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом ІІ групи, їй була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначене підтверджується експертним висновком, відповідним посвідченням серії               НОМЕР_1, виданого 03 вересня 1998року та довідкою МСЕК серії МСЕ № 056537                         (а.с. 10,11,12,).

01 лютого 2010 року позивач вкотре звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Близнюківському районі з заявою про перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 06 вересня 2006 по 22 травня 2008 року (а.с.9).

Своїм листом від 04 лютого 2010 року №10 П-14, у перерахунку призначених пенсій УПФУ відмовило з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій. Крім того, в листі зазначено, що згідно постанови Харківського апеляційного адміністративного суду № 2-а-31185/08/2070 від 12.01.2010 року позивачці було проведено перерахунок та виплату пенсії  за період з 22.05.2008 року по 24.03.2009 рік в розмірі 17768,14 гривень, відповідно із розрахунку 8 прожиткових мінімумів  для непрацездатних громадян по ст..54 та 75% мінімальної пенсії за віком  по ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  (а.с.10).

У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до наведеної ст.54 в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

У ст.54 Зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.50 Закону  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:

-інвалідам I групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком;

-інвалідам II групи - 75 відсотків мінімальної пенсії;

-інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього  статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,  особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зазначені вище положення Закону України №796 були змінені.

Так, відповідно до п. 28 Розділу ІІ Закону: особам, віднесеним  до категорії 1 інвалідам ІІ групи  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 20 % прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму   для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової  пенсії згідно   із законом  про  Державний  бюджет  України  і  не  може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. У всіх  випадках  розміри  пенсій для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть  бути нижчими - 200  % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”були визнані неконституційними.

У цьому рішенні також зазначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, дія рішення Конституційного Суду України є перспективною та не поширюється на відносини, що виникли, змінилися чи припинилися до винесення судом відповідного рішення.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що  з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року відповідач, діючи на підставі п. 28 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”та Постанов Кабінету Міністрів України № 530, 654, діяв правомірно, у межах та на підставі чинного законодавства, а тому вимоги позивача в частині  зобов’язання відповідача провести перерахунок її пенсії за період з 01.01.2008 року по 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають.

Протягом 2005-2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, статті 49, 50, 54 Закону України № 796 діяли в редакції від 06.06.1996 року.

Постанови Кабінету Міністрів України, встановлюючи значно менший, ніж Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, розмір для розрахунку величини основної та додаткової  пенсій, а також конкретні мінімальні розміри державної пенсії, вступають в протиріччя з положеннями Закону України № 796.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України  у разі  невідповідності    нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до Конституції України закони мають пріоритет над підзаконними нормативно –правовими актами. Підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади, в тому числі і постанови Кабінету Міністрів України, приймаються з метою забезпечення виконання законів України та не можуть суперечити їм. У разі протиріччя між законом та підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню підлягають положення Закону.

Враховуючи вищевикладене, відповідач протягом 2005-2007 року та з 22 травня по                              31 грудня 2008 року, при обчисленні пенсії позивачу, повинен був керуватися виключно Законом України № 796 в редакції від 06.06.1996 року та Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації ч. 4 ст. 54 та ч.1 ст.50 Закону України № 796 не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, адже відповідно до ч. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності   закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини  (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних  засад  права (аналогія права).

Стосовно вимог позивача щодо зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Близнюківському районі Харківської області при обрахуванні не донарахованої частини пенсії по інвалідності з 01 січня 2005 року врахувати індекси інфляції у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»  від 19 жовтня 2000 року № 2050-III із змінами, суд знаходить їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки  відповідно до                ст.. 2 вказаного Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів,  у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих  громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом, а  спірні суми позивачці ще не нараховані.  

 Керуючись  ч.2 ст.19, ч.3 ст.46 Конституції України, ст.cт.2,6,11,159, ч..3 ст.160, ст.ст.161 та 163 КАС України, на підставі  ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.4  ст. 45 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.54  Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»,  суд, -

                    П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області щодо відмови позивачці в перерахунку пенсій.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області провести  ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії  відповідно до вимог ст.ст. 50 та 54 , п.3 ст.61 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 січня 2005  року по 31  грудня 2007 року відповідно із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для  непрацездатних осіб.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 11.02.2010 року постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області, в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.

    Повний текст постанови складено  01 червня 2010 року.

                       Суддя: