справа № 3-2670/10

      П О С Т А Н О В А

                            Іменем   України

26 квітня 2010 року                                                 м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л. розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по АДРЕСА_1 працюючого директором Комунального автотранспортного підприємства,

за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

      в с т а н о в и в:

Заробітна плата на підприємстві на протязі 2009-2010 років виплачувалась нерегулярно із затримками виплат до чотирьох місяців, через проміжок часу, що перевищує шістнадцять
календарних днів, що є порушенням вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону
України "Про оплату праці". Внаслідок невчасної виплати заробітної плати станом на 01.04.2010 р.  утворилась заборгованість з її виплати в сумі 96300 грн. за період з 01.11.2009 р. по 28.02.2010 року.

В порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст.21 Закону України „Про відпустки" заробітна плата працівникам підприємства за час відпустки виплачується пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. Так, диспетчеру ОСОБА_2 надана щорічна оплачувана відпустка терміном 30 календарних дні з 17.12.2009р. по 15.01.2010 року, а виплату заробітної плати (відпускних) за час відпустки на дату проведення перевірки не здійснено. Також, водію ОСОБА_3 надана щорічна оплачувана відпустка терміном 28 календарних дні з 06.11.2009р. по 03.12.2009 р., а виплату заробітної плати (відпускних) за час відпустки на дату проведення перевірки 08.04.2010р. не здійснено.

В порушений вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать до виплати підприємством в день звільнення не проводиться. А саме, водія ОСОБА_4 згідно наказу від 16.12.2009 р. за № 232-к звільнено з роботи 16.02.2009 р., а виплату сум, належних йому при звільненні від підприємства, здійснено 30.12.2009 року. Також., водія ОСОБА_5 згідно наказу від 04.01.2010 р. за №1-к звільнено з роботи 04.01.2010 р., а виплату сум, належних йому при звільненні від підприємства, здійснено 12.01.2010 року.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що вищезазначені порушення допущено у зв’язку з тим, що не було затверджено бюджету та не проводилося фінансування підприємства.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення № 19-01-032/0204 від 08.04.2010 року, актом перевірки № 19-01-032/0343 від 08.04.2010 року, довідкою про підприємство та стан виплати заробітної плати у Комунальному автотранспортному підприємстві станом на 01.04.2010р., довідкою про заборгованість із  виплати заробітної плати працівникам Комунального автотранспортного підприємства станом на 01.04.2010р., довідкою про стан надання та оплати щорічних відпусток працівникам у Комунальному автотранспортному підприємстві, довідкою про проведення остаточного розрахунку при звільненні працівників Комунальному автотранспортному підприємстві.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу винного, а тому приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

        п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510  (п’ятсот десять) гривень в доход держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

    Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

    Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя                     Дзюбич В.Л.