Справа  № 2а-725/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу Кіровоградської окремої роти ДПС Давидова Євгена Олександровича про визнання дій незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу Кіровоградської окремої роти ДПС Давидова Є.О.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати дії інспектора у винесені постанови від 12.03.2009 року про адміністративне правопорушення незаконними; скасувати постанову від 12.03.2009 року про адміністративне правопорушення.

    В обґрунтування позову наводить наступне. Інспектором 12.03.2009 року було винесено постанову відносно нього, позивача, про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. У постанові зазначено, що він, позивач, 21.02.2009 року о 10 годині 23 хвилин на автодорозі Кіровоград-Запоріжжя в с. Бережинка в зоні дії знаку 5.45.-5.46 ПДР рухався зі швидкістю 93 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год та порушив п. 12.4 ПДР України. Постанову було надіслано поштою. Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законодавством. В ст. 2 Закону України "Про міліцію" сказано, що одним із завдань міліції є забезпечення безпеки дорожнього руху. Тому у разі виявлення правопорушення працівники ДАІ повинні були зупинити водія та скласти на нього протокол, а не давати змогу порушувати далі правила дорожнього руху. Згідно ст. 258 КУпАП копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. В порушення норм вищезгаданої статті, постанова була винесена 12.03.2009 року, а згідно відмітки на поштовому конверті відправлена 31.03.2009 року. При накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника. Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення інспектором, в порушення вказаної статті, особа правопорушника не була з'ясована. Відповідно до "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22 лютого 2001 р. при складанні постанови указується посада, повне найменування органу внутрішніх справ, спеціальне звання особи, яка склала постанову. Замість цього в постанові набір літер і абревіатур значення яких відомо лише інспектору. Згідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано тому, що у відповідності до п.13.2 “Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, яка затверджена Наказом МВС 13.11.2006 N 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592 працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосовування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув. Згідно до ст.ст.10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки та ці данні повинні бути наведені в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Таких документів надіслано не було.

    У судове засідання позивач не з’явився, подавши заяву, відповідно до якої повністю підтримує позов, просить справу розглянути за його відсутності.

    Відповідач у судове засіданні не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав заяву про слухання справи за його відсутності.

    У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова(а.с.3), фотокартка(а.с.4).

На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

21 лютого 2009 року позивач керував автомобілем “ЗАЗ”, державний номер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль “ЗАЗ”), що не заперечується в позові.

21 лютого 2009 року автомобіль “ЗАЗ” був сфотографований, що встановлено фотокарткою(а.с.4).

12 березня 2009 року відповідач у відношенні позивача виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1  ст. 122 КУпАП за те, що позивач 21.02.2009 року о 10 годині 23 хвилин на автодорозі Кіровоград-Запоріжжя в с. Бережинка в зоні дії знаку 5.45.-5.46 ПДР рухався зі швидкістю 93 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год, що встановлено постановою(а.с.3).

Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються

КУпАП.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкістю руху більш як на двадцять кілометрів на годину. У судовому засіданні встановлено, що позивач21 лютого 2009 року керував автомобілем “ЗАЗ”. Яке саме встановлено обмеження швидкості руху на ділянці, де був сфотографований автомобіль позивача при винесенні постанови не було встановлено, так як в постанові відсутні посилання на докази, які підтверджують цю обставину. Таким чином в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Тому при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП і винесена ним постанова є незаконною.

Згідно до ст. 288 КУпАП  постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована.

Визнавши постанову незаконною, суд вважає за можливе цю постанову скасувати.

Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у  відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.9,122,245,288 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 11, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163  КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу Кіровоградської окремої роти ДПС Давидова Євгена Олександровича – задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії інспектора взводу Кіровоградської окремої роти ДПС Давидова Євгена Олександровича х винесення 12 березня 2009 року постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 12 березня 2009 року інспектором взводу Кіровоградської окремої роти ДПС Давидовим Євгеном Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини – протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                 В.М. Прасолов