Справа № 2-519/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.    

    за участю позивача – ОСОБА_1

    відповідача – ОСОБА_2

    представника відповідача – ОСОБА_3

    третьої особи – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності, суд –    

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 14     лютого 1986 між нею та  відповідачем ОСОБА_2 був укладений шлюб. 15 травня  2009   року   шлюб   між   ними на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу  розірваний. В 1985 році відповідач вступив до житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-38». Перший пайовий внесок на суму 3400крб.00 коп. відповідач сплатив 29 травня 1985 року. 28 травня 1986 року відповідач отримав ордер на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Загальна сума паю становила 10224крб.39коп. 2 червня 1992 року було внесено останній внесок в розмірі 3369крб.00коп., та сума паєнагромадження виплачена в повному обсязі. Сума паю внесена у період сумісного проживання подружжя за рахунок спільних коштів, та спірна квартира, після повної сплати пайового внеску є їх спільним майном. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.08.2007 року, виданого Виконавчим комітетом Саксаганської районної у місті ради, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5. Згідно ст. 15 Закону України «Про власність», чинного на той час, член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на це майно. Згідно   ст.  146   ЖК  України   поділ   квартири   в   будинку   житлово-будівельного   кооперативу  між  членом  кооперативу  і   його  дружиною  допускається   в  разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно ч. 3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатні для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. На утриманні позивачки знаходиться неповнолітня донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки Управління пенсійного фонду в Саксаганському районі м. Кривого Рогу розмір щомісячних аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, є недостатнім та складає 284грн.15коп.

Просить : визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на  1/3  частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

В ході розгляду справи позивачка неодноразово уточнюючи позов, просить : визнати 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на  5/9 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 В обґрунтування уточненого позову вказала, що пайовий внесок в розмірі 3400 крб. 00 коп. відповідач сплатив до реєстрації шлюбу, що є його особистою власністю, що становить 3400,00 /10224,39 х 100 % = 33,3 %. Тобто, 1/3 частка квартири була набута відповідачем до шлюбу та є його особистою приватною власністю. За період шлюбу була сплачена сума паю в розмірі 6824крб.39коп., що відповідає вартості 2/3 частин квартири, тобто 2/3 частини є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до цього, частка відповідача становить 2/3 частки квартири, що складається з 1/3 частки, набутої до шлюбу, та 1/3 частки квартири (половина від 2/3 частки, яка є спільною сумісною, вартість якої була сплачена в шлюбі;  частка позивачки становить  /3 частку квартири (половина від 2/3 частки, яка є спільною сумісною, вартість якої була сплачена в шлюбі). Вважає, що її частка у спільному сумісному майні може бути збільшена, тому що на її утриманні знаходиться неповнолітня донька, а сума аліментів недостатня для її утримання. Тобто, 2/3 частки квартири (спільна сумісна власність) можливо розділити з урахуванням частки неповнолітньої доньки, ОСОБА_6: 2/3:3= 2/9 частки квартири. Відповідно, її частка становить 2/9 частки квартири, частка неповнолітньої доньки становить 2/9 частки квартири, частка відповідача становить 2/9 частки квартири. Тому, її частка може бути збільшена на частку  доньки та бути становити 4/9 частки квартири, а частка відповідача буде становити 2/9 частки квартири. Таким чином, спірна квартира буде належати наступним особам таким чином: ОСОБА_1 - 4/9 частки квартири, ОСОБА_2 - 1/3 частка + 2/9 частки = 5/9 частки квартири.

У судовому засідання позивачка уточнений позов підтримала повністю.

Відповідач та його представник у судовому засіданні уточнений позов визнали повністю.

Третя особа у судовому засіданні уточнений позов підтримала повністю.

    У судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову тому що, визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

     Визнати 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 визнати за ОСОБА_2 право власності на  5/9 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1

На рішення може бути подана апеляційна скарга  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня  проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий  суддя:                         В.М. Прасолов