Справа  № 2а-803/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОДР Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби Демченка Сергія Вікторовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора ОДР Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби Демченка С.В.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати протиправними дії інспектора щодо складання постанови про адміністративне правопорушення, постанову про адміністративне правопорушення від 15 березня 2010 скасувати; справу про адміністративне правопорушення закрити, за відсутністю в діях складу правопорушення.

    На обґрунтування позову наводить наступне. Постановою інспектора від 15.03.2010 року його, позивача, як водія автомобіля “Фольксваген Джета” державний номер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль Фольксваген”), було визнано винним у нібито скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова винесена за результатами застосування приладу вимірювання швидкості "Радіс", за результатами вимірювання якого було встановлено, що рухався нібито зі швидкістю 85 км/год, чим перевищив швидкість руху на 25 км/год. 15 березня 2010 року рухався по а/д Дніпропетровськ Миколаїв, позаду іншого автомобіля марки “Шкода Октавія”, який також був зупинений інспектором і, таким чином, підтвердити, що швидкість заміряна приладом "Радіс" належить автомобілю “Фольксваген” неможливо. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю “Фольксваген”. Співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме  автомобіля “Фольксваген”, неможливо, а за таких умов різниця у 1 хвилину 16 секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах попереду. У відповідності до ст.10-15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Відповідач не надав документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу "Радіс", а також він, позивач,  не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах. Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань. Результат вимірювання знаходиться у межах похибок вимірювань відносно величини, що перевищує дозволену швидкість на 20 км/год, а за таких умов наявність більшого перевищення (що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення) не може визнаватися доведеним.

Згідно ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань. Розділ 13 “Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, а саме п. п. 13.1, 13.2 вказує, що спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. Відповідно до п.13.2., до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники які не склали заліків до роботи з такими приладами не допускаються. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив вимірювання швидкості приладом "Радіс". Вважає, що це повинно бути зафіксовано у відповідності до п. 13.1. “Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України”. Тому при оцінці як законності так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідачем у протоколі і постанові зазначено, що порушив пункт 12.4 “Правил дорожнього руху”, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306. В цьому пункті ПДР зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год, а ч.І ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину. Записи в протоколі та постанові свідчать про те, що рухався зі швидкістю 85 км/год. Однак такі записи на підставі даних приладу "Радіс" вважає хибними з підстав наведених вище. В цей час, відповідно до показів приладів автомобіля “Фольксваген”, рухався зі швидкість в межах 75 км/год. Усі прилади, автомобіля, є технічно справними, про що свідчить талон техогляду. Під час винесення постанови не дотримано вимоги ст.ст. 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування кожної страви та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовні і доведені обставини, які б свідчили, що в діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Вважає постанову від 15.03.2010 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Завдання та функції підрозділів ДПС це - контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху. При винесені постанови інспектор ДПС не зупинив автомобіль, який їхав позаду мене за для встановлення достовірності і точності інформації, стосовно здійснення правопорушення. Під час винесення  постанови інспектором не були враховані всі обставини справи. Під час винесення постанови не дотримано вимоги ст.ст. 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування кожної страви та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовні і доведені обставини, які б свідчили, що в діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

    У судовому засіданні позивач повністю підтримав позов і в своїх поясненнях підтвердив зміст позову. 15 березня 2010 року автомобілем “Фольксваген”, який йому належить, керував. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

    Відповідач у судове засіданні не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, будь яких заяв суду не подав.

    У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова(а.с.7), протокол(а.с.8).

На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.

При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

15 березня 2010 року позивач керував автомобілем “Фольксваген”, що встановлено поясненнями позивача.

Близько 10 години 15 березня 2010 року позивач, керуючи автомобілем “Фольксваген”, рухався  на 100 км. автодороги Дніпропетровськ – Миколаїв зі швидкістю 75 км./год., що встановлено поясненнями позивача, які не спростовані відповідачем або письмовими доказами, наявними в справі.

15 березня 2010 року позивач був зупинений відповідачем, який у відношенні позивача склав протокол та  виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП за те, що позивач близько 10 години 15 березня 2010 року, керуючи автомобілем “Фольксваген”, рухався  на 100 км. автодороги Дніпропетровськ – Миколаїв зі швидкістю 85 км./год., що встановлено протоколом, постановою(а.с.7,8).

Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються

КУпАП.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкістю руху більш як на двадцять кілометрів на годину. У судовому засіданні встановлено, що позивач близько 10 години 15 березня 2010 року, керуючи автомобілем “Фольксваген”, рухався  на 100 км. автодороги Дніпропетровськ – Миколаїв зі швидкістю 75 км./год. Яке саме встановлено обмеження швидкості руху на ділянці, де був зупинений автомобіль позивача не було встановлено і при винесенні постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, так як в постанові відсутні посилання на докази, які підтверджують цю обставину. Таким чином в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.

Тому при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП і винесена ним постанова є протиправною.

Згідно до ст. 288 КУпАП  постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована.

Визнавши постанову протиправною, суд вважає за можливе цю постанову скасувати.

Згідно до ст. 293 КУпАП, орган, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, має повноваження скасувати постанову і закрити справу. Відповідно до ст. 247 КУпАП, розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому справа підлягає закриттю.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у  відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні  своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.9,122,245,247,288,293 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 11, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163  КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ОДР Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби Демченка Сергія Вікторовича – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 15 березня 2010 року інспектором ОДР Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби Демченко Сергієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, вчинене 15 березня 2010 року – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини – протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя:                                 В.М. Прасолов