Справа № 2-2392/10

  РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.    

    за участю представника позивача – ОСОБА_1

    відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення фактів родинних стосунків, прийняття спадщини, визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на спадкове майно, суд –                    

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить :  встановити факт родинних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме те, що  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною; встановити факт родинних стосунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме те, що ОСОБА_5 була матір’ю ОСОБА_4 ; встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_5 ; визначити, що частки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, кожного окремо, становлять як 1/3 частку ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_2; визначити, що частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя - квартирі АДРЕСА_1, кожного окремо становлять як Ѕ частку; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

    В обґрунтування позову навела наступне. Її чоловік - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.  На день смерті проживала та була зареєстрована разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_2, а  тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину як спадкоємиця першої черги. після смерті чоловіка. Її родинні стосунки із чоловіком підтверджуються копією свідоцтва про шлюб. Вказаний документ оформлено російською мовою, а тому ім’я чоловіка зазначено російською як «ОСОБА_4», з подвійною «ии» наприкінці. У свідоцтві про смерть чоловіка його ім’я вказано українською мовою як «ОСОБА_4». В той же час, згідно свідоцтва про народження чоловіка, його ім’я  російською мовою правильно пишеться з однією літерою «и» наприкінці, а тому помилка обумовлена опискою при складанні свідоцтва про шлюб. У зв’язку із наявними розбіжностями в документах, державним нотаріусом Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1005/02-31 від 07.04.2010р., якою для усунення вказаної невідповідності та  встановлення родинних стосунків померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_3, рекомендовано звернутися до суду на підставі ст. 3 ЦПК України. Крім того, вказаною постановою нотаріус встановив відсутність факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після своєї матері – ОСОБА_5, а також відсутність родинних стосунків між ними. Враховуючи, що невідповідність у документах виникла у зв’язку з неправильним перекладом та помилкою, допущеною при перекладі на українську мову ім’я чоловіка, яке російською пишеться як «ОСОБА_4» на українську - «ОСОБА_4», а її родинні стосунки із покійним чоловіком у повному обсязі підтверджуються матеріалами справи та у разі необхідності можуть бути підтверджені показами свідків, просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були чоловіком та дружиною. Одночасно з цим, факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 підтверджується тим, що він, хоча і не звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у встановлений строк, але, у відповідності із положеннями діючого на той час цивільного законодавства, вступив в управління та володіння спадковим майном, продовжував користуватися належною також і йому, і їй - ОСОБА_3, на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_1 Окрім того, він тривалий час проживав разом із покійною матір’ю. Факт родинних відносин ОСОБА_4 із його матір’ю - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується копією свідоцтва про народження. Таким чином, прийнявши спадщину після смерті матері ОСОБА_5, ОСОБА_4 не встиг її оформити на своє ім’я.   За життя ОСОБА_5, ОСОБА_4, в сім’ї склався визначений порядок користування зазначеною квартирою, члени сім’ї володіли нею, сплачували комунальні платежі, робили ремонт і вважали, що кожному з них належить по 1/3 частини. Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Оскільки дана квартира була набута у власність відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, то за своєю правовою природою, набуття співвласниками права власності на дану квартиру не залежало від трудового внеску кожного співвласника. Тобто, розподіл часток майна передбачає їх рівність, а отже, кожному із співвласників  належить по 1/3 частині квартири.  Згідно ст. 1261 ЦК України, вона - позивачка, як дружина ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом на вищезазначене нерухоме майно, фактом реєстрації за однією із ним адресою прийняла спадщину, звернулася до нотаріальної контори, а тому має право на спадкування 1/3 частки квартири №АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності та 1/3 частку, яку він прийняв у спадок від матері. Крім того, ОСОБА_4 на праві приватної власності  належала квартира АДРЕСА_3 про що свідчить копія договору купівлі – продажу, посвідченого Сьомою Криворізькою державною нотаріальною конторою від 15.11.1995 року. Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.  Окрім того, ч.3 ст. 368 ЦК України також стверджує, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У зв’язку з тим, що квартира АДРЕСА_3 набута чоловіком на підставі договору купівлі – продажу від 15.11.1995 року, тобто в той час, коли вони перебували у зареєстрованому шлюбі, проживали разом та вели спільне господарство, то згідно приписів діючого законодавства вказана квартира визнається спільною сумісною власністю подружжя. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.  Отже, вона - ОСОБА_3, як дружина ОСОБА_4, є співвласником у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_9. Одночасно з цим, враховуючи що вона, як дружина померлого ОСОБА_4, згідно ст. 1261 ЦК України, є спадкоємицею першої черги після його смерті, право власності на Ѕ частину вказаної квартири повинно бути визнане за нею. В зв’язку з усім вищенаведеним та на підставі ст. 3 ЦПК України, має право звернутися  до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, тобто, в даному випадку, для вирішення питання про встановлення родинних стосунків, визнання майна спільною сумісною власністю та визначення часток у праві спільної сумісної власності.

У судовому засіданні представник  позивача позов підтримав повністю, підтвердивши зміст позовної заяви.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю.

У судовому засіданні встановлено, що маються законні підстави для задоволення позову тому що, визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 208, 212, 214, 215, 256, 259 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 -  задовольнити повністю.

Встановити факт родинних стосунків між ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3  та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме те, що  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 доводилися один одному чоловіком та дружиною.

Встановити факт родинних стосунків між ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме те, що ОСОБА_5 доводилася ОСОБА_4 матір’ю.

Встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_5.

Визначити, що частки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у спільній сумісній власності - квартирі АДРЕСА_1, кожного окремо, становлять як 1/3 частку.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка  померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визначити, що частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя - квартирі АДРЕСА_4, кожного окремо становлять як Ѕ частку.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

На рішення може бути подана апеляційна скарга  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя:                             В.М. Прасолов