Судове рішення #9427375

                                                     

                                          Справа № 2-1528/10

                        РІШЕННЯ

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого - судді Прасолова В.М.

    при секретарі – Горбуновій Л.С.    

   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд –    

                   

ВСТАНОВИВ:

   

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить : усунути перешкоди у користуванні власністю та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що є власницею АДРЕСА_1. На сьогоднішній день окрім неї у вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 З вересня 2007 року по сьогоднішній день відповідач не мешкає у вказаній квартирі. Місце фактичного проживання відповідача їй невідоме, в квартирі відсутні будь-які речі відповідача. З моменту придбання нею квартири та по сьогоднішній день сплачувала та продовжує сплачувати платежі за надання житлово-комунальних послуг, утримує у належному технічному стані квартиру. Неодноразово намагалася розшукати відповідача з метою добровільного зняття з реєстраційного обліку у її квартирі, але її зусилля виявилися марними. Знаходження відповідача на реєстраційному обліку у  квартирі порушує та обмежує її майнові права. Вважає, що перебування відповідача на реєстраційному обліку за вказаною адресою, в майбутньому буде перешкоджати у здійсненні права розпорядження своєю власністю, якщо колись виникне необхідність у відчуженні  квартири. Крім того, у зв'язку із тим, що відповідач зареєстрований у її квартирі, на нього здійснюється нарахування житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, вважає, що безпідставне перебування ОСОБА_2 на реєстраційному обліку у АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, яка належить ОСОБА_1 на підставі права приватної власності, створює перешкоди для реалізації власником свого законного права власності на нерухоме майно.

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та пояснила, що зі слів сусідів їй відомо, що відповідач залишив спірну  квартиру у вересні 2007 року. З того часу, коли вона стала власницею квартири, відповідач в квартирі не жив. З 2009 року у квартирі живе її мати.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом оголошення у пресі, заяв про відкладення слухання справи, про причини неявки у судове засідання або про слухання справи за його відсутності не подавав, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: акт (а.с.5), ), витяг (а.с.6), договір (а.с.8), довідка (а.с.10).

Суд оцінюючи, відповідно до ст. 212 ЦПК України всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою (а.с.10). Власником АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі  є позивач ОСОБА_1, що вбачається з договору (а.с.8), витягу (а.с.6). Попереднім власником спірної квартири була ОСОБА_4., що підтверджується договором (а.с.8). У спірній квартирі відповідач не проживає з вересня 2007 року, що підтверджується актом (а.с.5).

Суд вважає, що відносини між сторонами регулюються нормами ЖК України.

Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і  проживання членів їх сімей.

У судовому засіданні встановлено, що у зв’язку з укладенням ОСОБА_4 договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, остання не має у власності спірну квартиру, а тому відповідач не може користуватися нею для особистого проживання, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37грн.00коп., держмита у сумі 8грн.50коп., а також 100грн. за дачу оголошення у пресі.

Керуючись ст. 150 ЖК України, ст. ст.  8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215, 224  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

    Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по справі: 37грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, держмито у сумі 8грн.50коп., 100грн. за дачу оголошення у пресі.

    Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський  районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

   

Головуючий  суддя:                                                     В.М. Прасолов    

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація