Справа № 2-187/2010р.                                                                                                                                                                                  

                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року  Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді                              Приймак Г.І.

при секретарі                                    Герман В.Ф.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м .  Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9,  ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності,

                         В С Т А Н О В И В:

   ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на ? частину нежитлової будівлі під літерою “А” площею 490,1 кв.м. до складу якої входять: будівля вбиральні під літерою “Б”, огорожа під №1, огорожа під №4, пожежне водоймище під №2, пожежне водоймище під АДРЕСА_1, посилаючись на слідуючі обставини.

Позивачі вирішили придбати в рівних частинах ? нежитлової будівлі, що розташована в селі Трапівка Татарбунарського району Одеської області. Ця нежитлова будівля з 1963 року перебувала у власності колгоспу імені Суворова с. Трапівка Татарбунарського району і використовувалася як корівник №3 молочно-товарної ферми №2.

Під час розпаювання КСП імені Суворова, який потім було реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство імені Суворова ? частина нежитлової будівлі була передана у власність у вигляді майнового паю відповідачам.

04 січня 2004 року була складена відомість агропромисловим підприємством імені Суворова, де були визначені суми майнового паю відповідачів.

 20 лютого 2004 року відповідачами було вирішено створити комітет  співвласників та вибрати уповноваженого для користування своїми майновими паями у вигляді ? частини нежитлової будівлі та складено  протокол.

 23 лютого 2004 року відповідачами був складений договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності та делеговано ОСОБА_12  повноваження при отриманні майнових паїв від ТОВ АПП імені Суворова у вигляді ? частини нежитлової будівлі (корівника №3).

28 лютого 2004 року був складений акт приймання-передачі між ТОВ АПП імені Суворова та ОСОБА_2, який прийняв від імені відповідачів ? частину нежитлової будівлі (корівника №3).

Практично з цієї дати позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_13 були укладені усні договори купівлі-продажу майнових паїв з відповідачами у вигляді ? частини нежитлової будівлі (корівника №3).

Позивачі прийняли у користування та розпорядження цю частину будівлі, зробили капітальний та поточний ремонт.  Позивачі домовилися з відповідачами, що ті отримують майнові сертифікати та виготовлять технічну документацію, щоб у належний спосіб оформити договір купівлі-продажу. Відповідачі отримали майнові сертифікати, але своїх обов'язків не виконали.

Відповідно до майнових сертифікатів відповідачів ОСОБА_14 належить частка майнового паю у розмірі 1369 грн., ОСОБА_4 - 1264 грн., ОСОБА_8 - 1372 грн., ОСОБА_10- 1483 грн., ОСОБА_7 - 2344 грн., ОСОБА_9 - 1549 грн., ОСОБА_3 - 95 грн., ОСОБА_5 - 740 грн., ОСОБА_6 - 78 грн.      

Позивачі отримали розписки від відповідачів про отримання коштів від продажу їм свого майнового паю. За продаж своїх майнових паїв відповідачі отримали від позивачів грошові кошти у розмірі: ОСОБА_11 - 1369 грн., ОСОБА_4 - 1264 грн., ОСОБА_8 - 1372 грн., ОСОБА_10- 1483., ОСОБА_7 - 2344 грн., ОСОБА_9 - 1549 грн., ОСОБА_3 - 95 грн., ОСОБА_5 - 740 грн., ОСОБА_6 - 78 грн., всього на суму 10294 грн.

 Кожен  з відповідачів зазначив у розписках, що ? суми від продажу свого майнового паю він одержав від ОСОБА_1, а іншу ? частину від ОСОБА_2  

  Оскільки обидві сторони виконали умови договору купівлі-продажу позивачі просять визнати за ними право власності на ? частину нежитлової будівлі під літерою “А” площею 490,1 кв.м. до складу якої входять: будівля вбиральні під літерою “Б”, огорожа під №1, огорожа під №4, пожежне водоймище під №2, пожежне водоймище під №3, що знаходяться за адресою: с. Трапівка, Татарбунарського району Одеської області, які вони купили.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник  позивача ОСОБА_2 підтримали  свої позовні вимоги.

 У судовому засіданні представник відповідачів визнав позовні вимоги.

   Згідно ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    У відповідності зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.  

  Із  копій майнових сертифікатів /а.с.12-16/ видно, що відповідачам ОСОБА_14 належить частка майнового паю у розмірі 1369 грн., ОСОБА_4 - 1264 грн., ОСОБА_8 - 1372 грн., ОСОБА_10- 1483 грн., ОСОБА_7 - 2344 грн., ОСОБА_9 - 1549 грн., ОСОБА_3 - 95 грн., ОСОБА_5 - 740 грн., ОСОБА_6 - 78 грн.    

Із копії відомості виплат по майновому паю від 04 січня 2004 року /а.с.56/ видно, що агропромисловим підприємством імені Суворова була складена відомість виплат по майновому паю, де були визначені суми майнового паю відповідачів.

Із копії договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 23.02.2004 року /а.с.50-51/ видно, що відповідачами делеговано ОСОБА_12 повноваження при отриманні майнових паїв від ТОВ АПП імені Суворова у вигляді ? частини нежитлової будівлі (корівника №3).

Із копій розписок від 30.11.2009 року /а.с. 32, 35, 37, 38, 40, 42, 44, 46, 47/ вбачається, що відповідачі дійсно продали свої майнові паї у вигляді 1/2 своєї частки, відповідно до своїх майнових сертифікатів ОСОБА_2.    

Із копій розписок від 30.11.2009 року /а.с. 33, 34, 36, 39, 41, 43, 45, 48, 49/ вбачається, що відповідачі дійсно продали свої майнові паї у вигляді 1/2 своєї частки, відповідно до своїх майнових сертифікатів ОСОБА_15.

З акту прийому-передачі від 28 лютого 2004 року /а.с.53/ видно, що  ОСОБА_2 прийняв від ТОВ АПП  імені Суворова ? частину нежитлової будівлі (корівника №3).  

  У силу ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки або єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

  Якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагала нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. Судом встановлено, що відповідачі за браком коштів ухиляються від посвідчення договорів купівлі-продажу нотаріально, а там з тих причин, що ці будівлі будувалися господарським способом у колгоспі без належної на той час технічної документації.      

    Відповідно до вищевикладених обставин, суд вважає, що угоди  купівлі-продажу необхідно визнати дійсними і за позивачами повинно бути визнане право власності в рівних частинах на ? частину нежитлової будівлі під літерою “А” площею 490,1 кв.м. до складу якої входять: будівля вбиральні під літерою “Б”, огорожа під №1, огорожа під №4, пожежне водоймище під №2, пожежне водоймище під АДРЕСА_1.

   КЕРУЮЧИСЬ ст.ст.11, 15, 16, 203, 334, 638, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 58-60, 208, 209, 212-218 ЦПК України, Законом України «Про власність», суд -                            

                            В И Р І Ш И В:  

 Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності — задовольнити.

   Визнати угоди купівлі-продажу на ? частину нежитлової будівлі під літерою “А” площею 490,1 кв.м. до складу якої входять: будівля вбиральні під літерою “Б”, огорожа під №1, огорожа під №4, пожежне водоймище під №2, пожежне водоймище під АДРЕСА_1, укладеними 30 листопада 2009 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частинах  та співласниками ОСОБА_11 на суму 1369 грн, ОСОБА_4 на суму 1264 грн, ОСОБА_8 на суму 1372 грн, ОСОБА_10 на суму 1483 грн, ОСОБА_7 на суму 2344 грн, ОСОБА_9 на суму 1549 грн, ОСОБА_3 на суму 95 грн, ОСОБА_5 на суму 740 грн, ОСОБА_6 на суму 78 грн -  дійсними.

  Визнати право власності за  ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частинах на ? частину нежитлової будівлі під літерою “А” площею 490,1 кв.м. до складу якої входять: будівля вбиральні під літерою “Б”, огорожа під №1, огорожа під №4, пожежне водоймище під №2, пожежне водоймище під АДРЕСА_1.

   На ріщення Татарбунарського районного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Одеської області  протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя:                                            Приймак