Справа № 2-а-365/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 червня 2010 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі головуючого Соколової К.А., за участю секретаря Щербак Л.Ч., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Балаклія Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби міста Ізюм прапорщика міліції Кірєєва Ігоря Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії  АХ № 166407 від 03 травня 2010 року,

встановив:

    11.05.2010 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби міста Ізюм прапорщика міліції Кірєєва Ігоря Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії  АХ № 166407 від 03 травня 2010 року, посилаючись на те, що 03.05.2010 року його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн. Згідно постанови він 03.05.2010 року о 19.46 годині на 627 км автошляху Київ-Харків-Довжанський керуючи автомобілем ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_1 в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України рухався зі швидкістю 83 км/год, перевищив дозволену швидкість на 23 км/год, чим порушив п. 12.9б ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом Візір № 0812455. Позивач не погоджується з порушенням ПДР, доказова база якого ґрунтується на показаннях технічного приладу «Візир». Позивач не згоден з даною постановою інспектора дорожньо-патрульної служби та просить суд її скасувати.

    Позивач у судову засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд скасувати постанову  по справі про адміністративне правопорушення серії  АХ № 166407 від 03 травня 2010 року, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

    Відповідач  у судове засідання не з’являвся, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що у справі є поштове повідомлення, про причини неявки суд не повідомив. Письмових заперечень проти позову не надав.

      Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи,  вважає, що позов   підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судовим розглядом встановлено, що згідно постанови серії АХ № 166407 від 03 травня 2010 року, винесеної інспектором дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби міста Ізюм прапорщиком міліції Кірєєва І.М., гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.( а.с. 6).

    При накладенні адміністративного стягнення відповідач у відповідності до ч. 2  ст. 33 КУпАП повинен був врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

    Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

    Відповідно до Правил дорожнього руху України населений пункт – забудована територія, в»їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

    На фотокартках, які додав до справи позивач, відсутні будь які дорожні знаки які б підтверджували, що зафіксована на фотокартці місцевість є населеним пунктом (а.с. 7).

Швидкість руху автомобіля ОСОБА_1 відповідачем вимірювалася за допомогою технічного приладу «Візир». Його показники покладені в основу обвинувачення і оспорюються позивачем.

Інших доказів, на підставі яких зроблено висновок, про перевищення позивачем максимальної швидкості більш ніж в дозволеному розмірі, з Постанови не вбачається.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач не надав суду доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, які б спростовували заперечення позивача відсутні.

З обвинувачення не вбачається якою саме нормою Правил дорожнього руху України врегульоване обмеження швидкості руху на зазначеній ділянці дороги, і яка безпосередньо була порушена ОСОБА_1. Виходячи з цього обвинувачення є неконкретним.

Доказів, на підтвердження терміну обізнаності позивача про винесення Постанови відповідачем суду не надано.  

    Як вбачається з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

    Відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо правомірності прийнятого рішення , суд  згідно ч.6 ст. 71 КАС України  вирішує справу на основі наявних доказів.  

    Суд приходить до висновку, що при винесенні відповідачем постанови серії АХ № 166407 від 03 травня 2010 року відносно  ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП взагалі не зазначені докази порушення позивачем п. 12.9б Правил Дорожнього Руху України.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обов'язок по доведенню вини лежить на уповноважених на те посадових особах державних органів, якими пред'явлене відповідне обвинувачення.

Справа розглядається в межах пред'явленого обвинувачення, на підставі наданих доказів. Норма ст. 62 Конституції України, закріплююча принцип презумпції невинності, відносно тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, підлягає застосуванню до ОСОБА_1 та при вирішенні справи, як норма прямої дії, відповідно до ст. 8 Конституції України.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. ч. 2  ст. 33, ч.1 ст. 122, 222, 247, 251, 255, 285, 287-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  ст. ст. 9-12, 18, 71, 158-170 Кодексу  адміністративного судочинства   України,

постановив:

Адміністративний  позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби міста Ізюм прапорщика міліції Кірєєва Ігоря Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії  АХ № 166407 від 03 травня 2010 року - задовольнити .

 Постанову серії АХ № 166407 від 03 травня 2010 року  про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122  КУпАП  і накладення  на нього адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п»ятдесят п»ять) гривень - скасувати. 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  до Харківського апеляційного адміністративного суду  через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом  10 днів з дня проголошення  постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом  20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України

СУДДЯ: