Справа № 2-а-918/2010 року

П О С Т А Н О В А

Ім’ям  України

31 травня 2010 року                                                                               м. Миколаїв                                                

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді         Беспрозванного О.В.,

                                   при секретарі                          Онищенко М.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 068789 від 06.02.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2010 року громадянин ОСОБА_1  був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 1 КУпАП за порушення вимог п. 12.6 Г ПДР України: керував транспортним засобом по автодорозі Ульянівка - Миколаїв (176 км) та на дорозі з обмеженою максимальною швидкістю 90 км/г рухався зі швидкістю 114 км/г. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

15.02.2010 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 068789 від 06.02.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що зафіксована приладом "Іскра" та зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення швидкість не може бути достовірним та належним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки така фіксацію не відповідає ст. 251 КУпАП.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги заявленого позову.

Представник УДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 06.02.2010 року громадянин ОСОБА_1  був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 1 КУпАП за порушення вимог п. 12.6 Г ПДР України: керував транспортним засобом по автодорозі Ульянівка - Миколаїв (176 км) та на дорозі з обмеженою максимальною швидкістю 90 км/г рухався зі швидкістю 114 км/г. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

Згідно зі ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оглянувши постанову по справі про адміністративне правопорушення, а також доданий до неї протокол про адміністративне правопорушення, суд не вбачає наявності доказів, підтверджуючих факт вчинення позивачем вищевказаного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні вищевказаного правопорушення не доведена, тобто не надано суду достатніх доказів, на підставі яких остаточно можливо стверджувати про вчинення позивачем вищевказаного правопорушення, а тому у нього є всі підстави скасувати вищевказану постанову за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 158, 161, 163 КАС України, ст.ст. 247 п. 1, 288, 293 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 068789 від 06.02.2010 року – задовольнити.

Постанову ВЕ 068789 від 06.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1  за ст.122 ч. 1 КУпАП, - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст. 122 ч. 1 КУпАП – закрити в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                                                    О.В.Беспрозванний