ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 р. | № 18/470 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.І. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Головного управління економіки та
інвестицій виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007р.
у справі № 18/470
господарського суду міста Києва
за позовом Головного управління економіки та
інвестицій виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Роспромінвест"
за участю третьої особи Київської міської санітарно-
епідеміологічної станції
про стягнення 3 027 849,68 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Роспромінвест"
до Головного управління економіки та
інвестицій виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсним договору №79
від 15.02.2005 року
за участю представників
за первісним позовом:
позивача – Гадомського Д.В.
відповідача – Притули Г.О.
третьої особи - Притули Г.О.
за участю представників
за зустрічним позовом:
позивача – Притули Г.О.
відповідача – Гадомського Д.В.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роспромінвест" 3 843 564,04 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 652 427,66 грн. пені та судових витрат.
В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог, в зв'язку з чим просив суд стягнути за відповідача 2 553 715,44 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 474 134,24 грн. пені.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роспромінвест", в свою чергу, 08.11.2006р. звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним договору №79 від 15.02.2005 року, яка ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2006 року прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2007р. (суддя Мандриченко О.В.) первісний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роспромінвест" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2 553 715,44 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 474 134,24 грн. пені та судові витрати.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 року (судді: Капацин Н.В., Смірнова Л.Г., Зеленін В.О.) рішення суду першої інстанції скасовано.
Прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір №79 від 15.02.2005 року, укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Роспромінвест" та Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією.
В позові Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роспромінвест" 2 553 715,44 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 474 134,24 грн. пені та судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції, в порядку ст. ст.43, 47, 43, 101 ГПК України, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; підставно спростував необґрунтовані висновки місцевого господарського суду; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Київської міської ради №486-2/646 від 29.05.2003 року затверджено проект відведення земельної ділянки Київській міській санітарно-епідеміологічній станції для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. О.Гончара, 35 у м. Києві.
На виконання зазначеного рішення та відповідно до умов договору №2 про пайове інвестування будівництва від 11 грудня 2003 року, укладеного між Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією та ТОВ "Роспромінвест", з додатком до нього від 23.02.2004 року, останнє зобов’язалось здійснити будівництво двох об’єктів, один з яких (лабораторний корпус) віднесений до соціальної сфери та здійснити ремонтні роботи на третьому об’єкті, який також є об’єктом соціальної сфери.
Рішенням Київської міської ради №106/1316 від 08.03.2004 року дозволено міській санітарно-епідеміологічній станції знести будівлі лікувального та адміністративно-лабораторного корпусів по вул. Гончара,35 у м.Києві, за умови передачі до комунальної власності територіальної громади м.Києва нової побудованої будівлі площею не менше 3 000 кв.м. у складі лабораторного комплексу на вул. Естонській,3 після прийняття його в експлуатацію.
На підставі рішення цієї ж ради №106/1316 від 18.04.04 року будівництво лабораторного корпусу підлягало передачі у комунальну власність територіальної громади міста Києва згідно п.2 додатку від 23.04.04року до вищевказаного договору.
Договором №1/06 від 01.07.2005 року, укладеним із ЗАТ "Трест "Київміськбуд-5", ТОВ "Роспромінвест" зобов’язалось повністю фінансувати будівництво лабораторного корпусу по вул. Естонській,3 у м.Києві.
15.02.2005 року між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ "Роспромінвест" (інвестором) та Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (замовником) укладено договір №79 на сплату пайового внеску на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. О. Гончара, 35 у Шевченківському районі міста Києва.
В пунктах 1.2., 2.1.2. договору сторони передбачили, що ТОВ "Роспромінвест" зобов'язується у строк з березня по листопад 2005 року перерахувати на рахунок Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пайовий внесок у розмірі 3 550,09 тис. грн.
Виконуючи умови договору, ТОВ "Роспромінвест" сплатило грошові кошти у розмірі 1 183 353,89 грн.
Рішенням Київської міської ради №271/431 від 27.02.2003 року "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва" затверджено нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва та порядок залучення і використання пайових коштів, пунктом 4.1. яких визначено завдання та сферу їх дії.
19.02.2005р. позивач за первісним позовом, звернувшись до відповідача з листом №049-08/913, повідомив, що згідно вищевказаних нормативів пайову участь (внески) не сплачують інвестори (забудовники), які здійснюють будівництво гаражів, паркінгів, автостоянок, підсобних та господарських приміщень у складі житлових будинків, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та додав договір для подальшого оформлення і розрахунки пайового внеску. Разом з тим, в листі позивач не зазначив, що вищевказаними нормативами звільнено від сплати пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників), які здійснюють будівництво об'єктів соціальної сфери (дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та спортивних шкіл, об'єктів позашкільного виховання, охорони здоров'я та соціального забезпечення тощо) за умови передачі їх у комунальну власність міста або району.
Згідно довідки ТОВ "Роспромінвест", останнє інвестувало капітальні вкладення у будівництво нової будівлі лабораторного корпусу по вул. Естонській, 3 в м.Києві у розмірі 10 352 158 грн., на ремонт існуючої будівлі лабораторного корпусу за цією ж адресою - у розмірі 602 099 грн. та на ремонт адміністративної будівлі Київської міської санітарно-епідеміологічної станції по вул. Некрасівській, 10/8 - у розмірі 548 712 грн.
Київська санітарно-епідеміологічна станція, в свою чергу, підтвердила факт передачі побудованого лабораторного корпусу площею 3000 кв.м. до комунальної власності територіальної громади м.Києва, здійснення ТОВ "Роспромінвест" ремонту адміністративного корпусу по вул. Некрасівській,10/8 та старого лабораторного корпусу по вул.Естонській,3.
Враховуючи здійснення капітальних вкладень у вищеперелічені об'єкти, ТОВ "Роспромінвест" звернулось до Київської міської державної адміністрації з проханням про зарахування вартості робіт з будівництва лабораторного корпусу, що будується на виконання договору №02 від 11.12.2003р., укладеного з Київською санітарно-епідеміологічною станцією. Київською міською державною адміністрацією відмовлено в проханні відповідача, мотивуючи забороною проведення взаємозаліків.
Місцевий суд, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виходив з того, що згідно зі ст.625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, в зв’язку з невиконанням грошового зобов’язання за договором №79 від 15.02.2005 року зі сплати пайових внесків, який відповідає вимогам закону.
Проте, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки матеріали справи містять дані про наявність одностороннього договору №79 від 15.02.2005 року, при укладенні якого відповідач знаходився в рамках необхідності приєднання до умов цього договору, що не підпадає під ознаки договорів за державним замовленням, обов'язковість укладення яких визначено ст.183 ГК України.
Апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції, відмову у задоволенні основного позову та задоволення зустрічного, виходив з того, що згідно зі статтями 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено факт перевищення розміру пайової участі ТОВ "Роспромінвест" на будівництво лабораторного корпусу та невідповідність спірного договору рішенню Київської міської ради №271/431 від 27.02.2003р. "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва" (із змінами і доповненнями), Правилам забудови м.Києва, затвердженим рішенням Київради від 27.01.2005 року №11/2587, а також рішенню Київської міської ради №106/1316 від 18.03.2004 року, які передбачають пільги для забудовника при сплаті інвестиційного внеску у разі будівництва і передачі об'єктів соціальної сфери до комунальної власності.
Досліджуючи умови спірного договору на предмет їх відповідності чинному законодавству, апеляційний суд виходив з Правил забудови м.Києва, затверджених рішенням Київради №11/2587 від 27.01.2005 року, якими передбачено можливість встановлення для інвестора вимог при проектуванні і будівництві нових і реконструкції існуючих багатоповерхових житлових будинків щодо передбачення в проектах цих будинків вбудовано-прибудованих в перші-треті поверхи приміщень та будівництва окремо розташованих об'єктів обслуговування населення соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, поліклініки, об'єкти торгівлі, побуту, зв'язку та іншого повсякденного обслуговування мікрорайонного рівня), а також окремо розташованих шкіл, лікарень. При цьому, вартість будівництва об'єктів соціальної сфери враховується при визначенні розміру пайової участі (внесків) інвесторів.
Також, п.1 зазначених нормативів встановлено, що інвестори, які здійснюють будівництво об'єктів соціальної сфери, не сплачують пайової участі (внесків) за умов передачі їх до комунальної власності міста або району, а відповідно до абз.2 п.2.3.5. Правил, при розрахунках обсягів пайової участі інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва у зв'язку з будівництвом мікрорайонів, кварталів, комплексів тощо, розрахункова сума їх внесків зменшується на суму балансової вартості об'єктів соціальної сфери незалежно від місця їх розташування, за умови передачі їх до комунальної власності.
Проте, Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), при укладенні з ТОВ "Роспромінвест" спірного договору №79 від 15.02.2005 року, не врахувало вищевказаних пільг.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції про те, що недійсні угоди не породжують для сторін прав та обов'язків, а тому необґрунтованими є позовні вимоги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення заборгованості за недійсним договором.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного.
З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.
Твердження скаржника про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права при прийнятті постанови, не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007р. у справі № 18/470 залишити без змін.
Головуючий суддя | Н.І.Мележик |
Судді | О.А.Подоляк |
С.С.Самусенко |