Справа № 2-694/2010р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

27 травня 2010 р.                                      

         Суд Кремінського району Луганської області у складі:

                             головуючого  судді                 Акулова Є.М    

                               при секретарі                  Дегтяренко Т.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі про зобов’язання перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та з 20.02.2010 року інвалідом 3 групи із захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року (796-12), йому повинна нараховуватися пенсія по 3 групі не нижче 6 (шести) мінімальних пенсій за віком. Крім того, у відповідності до статті 50 даного Закону, позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії інваліду 3 групи  повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, спричинену  здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Згідно ч.3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року (796-12), вказані  пенсії повинні перераховуватися у відповідності зі збільшенням прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком, встановленних Законом. Обов'язок проведення перерахунку пенсій покладено на органи пенсійного забезпечення, незалежно від наявності заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку. Відповідач нараховував позивачу пенсію, але застосовував розрахункові дані, які не відповідають вимогам статей 49, 50,54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто нарахування пенсій здійснювалося в розмірі меншому ніж встановлено Законом. Тому позивач вважає дії відповідача з цього приводу неправомірними та такими, що порушили його права, як громадянина  і пенсіонера по інвалідності й не відповідають Конституційним положенням про гарантування прав на соціальний захист, громадян, для яких пенсія є складовою частиною (ст. 46 Конституції України). Позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними  та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату, як інваліду-чорнобильцю 3 групи, з 20.02.2010 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров'ю, в розмірі 50% пенсії за віком, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком на момент перерахунку і стягнути на його користь витрати у справі.      

У судовому засіданні представник  позивача  позовні вимоги підтримав, уточнив і просить з 20.02.2010 року  зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити  на його користь державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліда 3 групи, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком на момент перерахунку. Стягнути на його користь 120  грн витрат у справі.      

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, вказав що порядок обчислення пенсій, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" віднесено до компетенції Кабінету Міністрів та послався на Постанову КМУ України від 16 липня 2008 року №654, яким встановлено суми виплат чорнобильцям, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  позивач має право на одержання державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено позивачу додаткову пенсію за шкоду здоров'ю, завдану, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі   - 50% мінімальної пенсії за віком.

  Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено обчислення і призначення державної (основної) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із восьми кратному збільшенні мінімальної пенсії за віком, тобто в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчими по 3 групі -6 мінімальних пенсій за віком.

Судом встановлено і сторонами не заперечується, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та з 20.02.2010 року інвалідом 3 групи, що підтверджено  довідкою /а.с.8-9/, копіями посвідчень /а.с.6-7/ та має право відповідно норм статей 49, 50, частини 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  на призначення державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Також позивач відповідно статті 67 ч.3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  має право на отримання збільшеної пенсії відповідно до збільшення розмірів мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законом, шляхом проведення перерахунків державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії і як інвалід, захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у разі збільшення мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року передбачає, що: "у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. (Статтю 67 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 231-V (231-16) від 05.10.2006 р.).

Щодо здійснення перерахунку пенсій до 01.11.2006р., то в даному випадку, перерахунок слід здійснювати з урахуванням положень п.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При визначенні термінів, застосованих в наведеній статті, треба користуватися діючим законодавством, наразі пенсії за віком призначаються і виплачуються тільки у відповідності із спеціальним  Законом, яким є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999р. №8-рп/99; від 20.03.2002р. №5-рп/2002; від 17.03.2004р. №7-рп/2004; 01.12.2004р. №20-рп/2004; від 09.07.2007р..№6-рп/2007; від 22.05.2008р. №10-рп/2008; від 27.11.2008р. № 26-рп/2008 -  зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте в сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.

          Відносно проведення перерахунку державної та додаткової пенсії, згідно збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, яка провадиться відповідно до частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), суд вважає, що позивач має право на проведення таких перерахунків. Відповідач повинен робити цей перерахунок у зв'язку  з тим, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік», "Про державний бюджет України на 2006 рік, Закону України   "Про державний бюджет України на 2008 рік були збільшені розміри мінімальної пенсії за віком. Не проведення перерахунків тягне за собою невиконання вимог статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12). В даному випадку є порушене право позивача на отримання пенсі у повному обсязі.

         Суд також вважає, що дії відповідача, щодо не проведення перерахунку державної та додаткової пенсій, відповідно збільшення розміру мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статей 22, 46 Конституції України та статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватися статтями 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якими розмір пенсії для інвалідів війни 3 групи, по захворюванням зв'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а також проведення постійного перерахунку пенсій у випадках збільшення розмірів мінімального прожиткового мінімуму (мінімальної пенсії за віком).

Для виконання перерахунків державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи треба звертатися до норми статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12).

Для визначення розмірів мінімальної пенсії за віком у 2005, 2006, 2007, 2008 роках треба звертатися до: Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік»,  Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік»,  Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» та до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік".

 Заперечення відповідача суд до уваги не приймає з огляду на конституційні положення щодо приорітетності законів над підзаконними нормативними актами, які не повинні їм суперечити і що повинні застосовуватися саме норми спеціального Закону, яким в даному випадку є  Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином,  суд дійшов висновку, що незастосовуючи чинні законодавчі акти,   відповідачем   порушено конституційне право позивача, яке підлягає захисту.

 Судові витрати (збір), оскільки сторони звільнені від їх сплати за законом, підлягають віднесенню за рахунок державного бюджету, понесені позивачем витрати на ІТЗ 120 грн, - стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 22, 24, 26, 46 Конституції України ; Рішеннями Конституційного Суду  України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,  від 27.11.2008 року  № 26-рп/2008; статтями 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи"(796-12); п.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік»,  Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік»,  статтями   10,60,  88,212-215, ч1ст294, ч4ст 295 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  з 20.02.2010 року державної пенсії за віком у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячі із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням положень ч 3 ст 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок здійснювати  виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством на відповідний період.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 120 грн судових витрат.

 Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

   Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                     Акулов Є.М.