ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року м.Львів справа №380/10790/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп`як О.О.,

секретар судового засідання Винник В.М.,

представників позивача - Єжова О.Ю., Вершиніна А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домен-Друк" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення ,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ «Домен - Друк» (81054, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Привокзальна, №8, код ЄДРПОУ - 33562775) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ - 43143039) в якому просять суд скасувати рішення № 67/13-01-04-23 від 21.10.2020 року «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач своєчасно та в повному обсязі перераховував до бюджету єдиний соціальний внесок. Проте, сплачені суми внеску були зараховані на інший рахунок. З вказаних підстав позивач стверджує про те, що покладені відповідачем висновки про порушення позивачем вимог закону щодо своєчасності та повноти слати зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску є необґрунтованими, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Також вказав, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, відтак підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, причин неявки не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з"ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обгрнутовються, встановив нступне.

На підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» начальником Городоцького відділу податків і зборів з фізичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС у Львівській області винесено рішення від 21.10.2020 р. № 67/13-01-04-23, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен - Друк» застосовано штрафні санкції у розмірі 41241,29 грн. (в тому числі 26822,61 грн. за період з 22.10.2013 по 26.11.2014 та 14418,68 грн. за період з 21.01.2015 по 22.04.2015) та пеню в розмірі 1403,51 грн.

Як убачається із розрахунку до оскаржуваного рішення (арк. спр. 8)) за невчасну сплату грошових зобов`язань до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 10 відсотків до 01.01.2015 року, 20 відсотків з 01.01.2015 року та пеня - у розмірі 0,1 відсотка від суми недоїмки.

Не погоджуючись з винесеним відповідачем рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом №2464-VI.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI).

Нормами частини п`ятої статті 9 Закону № 2464-VI визначено, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі договір про добровільну участь).

Частиною сьомою статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту першого частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

При цьому, приписами частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Абзацом 1 частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно із частиною п`ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем 07.03.2014 року помилково було перераховано суми єдиного внеску в розмірі 37196, 78 грн., на рахунок 37190201001307 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова (рахунок ЄСВ до перереєстрації юридичної особи).

Судом установлено, що 28 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Домен - Друк» звернулося до Начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ МФС у Львівській області із заявою в, якій просили перерахувати помилково сплачені кошти в сумі 37196,78 грн з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004900 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домен-Друк» до Головного управління ДПС у Львівській області, задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0056925513 від 04.07.2019. Дане рішення набрало законної сили 02.07.2020 року.

У мотивувальній частині рішення суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004900 судом зазначено наступне: «Суд встановив, що рішенням відповідача № 0003931300 від 06.04.2016 до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. При винесенні вказаного рішення не враховано, що позивач помилково перераховував суму єдиного внеску на неправильний рахунок. При цьому, відповідачу направлено лист з вимогою зарахувати помилково сплачену суму на правильний рахунок. Відповідач зарахував таку суму 21.05.2015. Жодної вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач протягом 2014-2016 років не отримав. Крім цього, рішення № 0003931300 від 06.04.2016 оскаржене в адміністративному порядку. За результатами розгляду скаргу частково задовольнили та зобов`язали відповідача винести нове рішення про застосування штрафних санкцій. Таким чином, вказане рішення на суму 49631,13 грн., відповідно до п. 60.1.3. ст. 60 Податкового кодексу України, вважається відкликаним. Проте, нового рішення відповідач не прийняв, а тому позивач фактично не мав недоїмки, на яку рішенням № 0003931300 від 06.04.2016 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню. Вказані обставини не врахував відповідач при прийнятті оскарженого рішення. Суд зазначає, що відповідач не довів факту щодо надіслання вимоги про сплату недоїмки протягом 2016-2019 років, а тому підстав для нарахування штрафних санкцій та пені не існувало. Крім цього, суд вказує, що нарахування та сплата єдиного внеску позивачем відповідач неодноразово перевіряв, що підтверджується актом №184/2201/33562775 від 30.06.2015 та актом №902/13-01-14-12/33562775 від 05.07.2017, проте жодних порушень щодо нарахування та сплати єдиного внеску не встановлено.»

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 розділу VIІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі Інструкція №449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Частиною десятою статті 25 Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 5 розділу VIІ Інструкції, суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно із частиною тринадцятою статті 25 Закону, нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 2 розділу VIІ Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Суд зауважує, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок податкового органу не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені позивачем у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем.

При цьому, штрафні санкції та пеня, передбачені частиною десятою та пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок.

Відтак, допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів та пені, передбачених статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Аналогічна правові позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі № 806/1146/16, від 10 квітня 2020 року по справі №821/844/17.

Суд також враховує, що згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, передбачених частиною десятою та пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2346-ІІІ, згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 жовтня 2020 року № 67/13-01-04-23.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).

За наведених вище обставин, суд вважає, що відповідачем належними, достатніми та допустимими доказами не спростовано доводи адміністративного позову та не доведено правомірності прийнятого рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 жовтня 2020 року №67/13-01-04-23.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, та виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21 жовтня 2020 року №67/13-01-04-23.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 67/13-01-04-23 від 21 жовтня 2020 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівські області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ - 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домен - Друк" (81054, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Привокзальна, №8, код ЄДРПОУ - 33562775) 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 травня 2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна