Справа №  2- 521/2010 р.      

           РІШЕННЯ

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      27 квітня 2010  року.                                                                   Самбірський міськрайонний суд

                                                                                                                      Львівської області

у складі головуючого судді Марчука І.С.

при секретарі Ковалець Г.І.

та адвоката ОСОБА_1

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самбір справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бабинської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В  :

       ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися з позовом до  Бабинської сільської ради про визнання права власності  на спадкове майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1 Самбірського району Львівської області.                В підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в селі Береги, Самбірського району Львівської області помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.09.2009 року.

       ОСОБА_5 був чоловіком ОСОБА_4, а ОСОБА_3 внуком.

На майно, яке належало йому на день смерті, відкрилася спадщина.

 При житті, 01.09.2009 року, ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом він матиме право заповів своєму внукові, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

 Будучи спадкоємцем майна ОСОБА_5 по заповіту, представляючи інтереси сина ОСОБА_3, позивачка звернулася до Рудківської  державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадкове майно.

Державний нотаріус прийняв заяву про прийняття спадщини та одночасно  роз’яснив, що свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 Самбірського району не може видати, так як “дід помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і не виготовив за життя свідоцтво про право власності на нерухоме майно”, крім того,  дане майно належало спадкодавцю та іншим членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, частка якого в майні не визначена. Перешкод у видачі свідоцтва про право на спадщину на інше майно спадкодавця не має.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2007 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки, право ОСОБА_3 на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 на  житловий будинок в АДРЕСА_1 Самбірського району не може бути оформлено у державній нотаріальній конторі, і тим самим не визнається державними органами, то за захистом порушеного права на майно є необхідність звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 по Ѕ частині кожному.

Будинковолодіння в АДРЕСА_1 Самбірського району, Львівської області належало до суспільної групи селянський (колгоспний) двір. Станом на 01.07.1990 року в даному будинковолодінні проживали і були зареєстровані ОСОБА_5 та  ОСОБА_4, що підтверджується довідкою Бабинської сільської ради №1965 від 28.12.2009 року.

      Згідно ст. 120 ЦК України в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності п.6, “а” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили право на частку в його майні. Згідно п. 6 “г” даної постанови згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону “Про власність” загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01.07.1990 року.  

Отже, дане будинковолодіння належало померлому ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на праві спільної часткової власності по Ѕ частині кожному.  

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вважаємо, що ОСОБА_5 на день смерті мав право на Ѕ частину будинковолодіння в АДРЕСА_1 Самбірського району, Львівської області і його право не припинилось внаслідок смерті.

ОСОБА_3, будучи внуком померлого, що підтверджується  його свідоцтвом про народження, свідоцтвом про народження та одруження його матері, має право на спадкування всього майна діда по заповіту від 01.09.2009 року, в тому числі на спадкування 1/2 частини будинковолодіння в АДРЕСА_1 Самбірського району.

            ОСОБА_4, будучи членом колишнього колгоспного двору і не втративши право на частку в його майні має право на Ѕ частину будинковолодіння в АДРЕСА_1 Самбірського району.  

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу  України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.  

        Оскільки, їхнє право на частку в майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 не визнається державними органами, держаною нотаріальною конторою та Бабинською сільською радою, то за захистом порушеного права на майно вони  змушені звернутися до суду.

        Згідно довідки Самбірського МБТІ №73 від 02.03.2010 року інвентаризаційна вартість будинковолодіння – 29649,00 грн.

         В судовому засіданні позивачі вимоги позовної заяви підтримали, просять позов задоволити.

      Представник відповідача виконавчого комітету Бабинської сільської ради в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди позивачів суд ухвалює  рішення при заочному розгляді справи, що  відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

          Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши  матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.                      

        Згідно свідоцтва про смерть, виданого 04 вересня 2009 року Бабинською сільською радою, серія НОМЕР_1, вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у віці 86 років.                         Із наявного в матеріалах справи заповіту від 01.09 2009 року вбачається, що спадкоємцем Ѕ майна є внук ОСОБА_3.

        Згідно ст. 346 ЦК України, право власності на належне померлому майно припинилося, так як за життя померлий не оформив права власності, а правовстановлюючий документ виданий після його смерті.        

        У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.        

            За таких обставин позов слід задоволити.

            Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 392 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

     Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_3 власником Ѕ частини будинковолодіння в АДРЕСА_1 Самбірського району Львівської області в порядку спадкування по заповіту майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

             Визнати  ОСОБА_4,  власником Ѕ частини будинковолодіння в АДРЕСА_1 Самбірського району, Львівської області в порядку спадкування по закону майна її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

      На заочне  рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному суду через Самбірський  міськрайонний суд.

    Суддя  підпис

З  оригіналом  вірно

      Суддя                                                                                                                                                   І.С.Марчук