Справа № 2-840/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 квітня   2010 року            Личаківський    районний    суд   м.Львова

в складі: головуючого судді Шеремети Г.І.

      при секретарі Кавецькому А.

за участю позивача

відповідачів

представника третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Управління житлового господарства Личаківської районної адміністрації ЛМР про виселення за неможливістю спільного проживання із квартири комунального житлового фонду,-

в с т а н о в и в :

Позивач   звернувся  з позовом до відповідачів, третьої особи  про виселення відповідачів за неможливістю спільного проживання із квартири комунального житлового фонду.

 В судовому засіданні позивач  позов підтримав  та пояснив, що в 1980 році отримав чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. в якій проживали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5 На підставі ухвали суду від 16 червня 2004 року проведено поділ квартири і зміну договору житлового найму та розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 23.11.2004 року проведено розподіл кв.АДРЕСА_1 та у його користування відійшли кімнати житловою площею 8 кв.м. та 12.2 м.кв. з присвоєнням квартирного номеру НОМЕР_1, а в користування відповідачів кімнати житловою площею 17,10 м.кв. та 8,10 м.кв. з присвоєнням квартирного номеру НОМЕР_2. Оскільки після розподілу квартири відповідачі фактично стали проживати в с.Безброди Буського району Львівської області, в  квартиру навідуються рідно, спільне проживання у квартирі вважає неможливим, оскільки відповідачі недбало ставляться до житлового фонду, що породжує постійні скарги сусідів, які пред»являють претензії до нього. Тому враховуючи наведене просить позов задоволити виселивши відповідачів з кв.АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 23.11.2004 року проведено розподіл квартири АДРЕСА_1 та їм у користування виділено житлові кімнати площею 17,10 кв.м. та 8,10 кв.м. з присвоєнням квартирного номеру НОМЕР_2. після чого ними було приватизовано квартиру АДРЕСА_1. Тому посилання позивача на те, що не проживає у квартирі та не відвідує її вважає необґрунтованими, оскільки така є її приватною власністю та вона розпоряджається нею на власний розсуд.

Відповідач ОСОБА_3 дала суду аналогічні пояснення.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив, оскільки квартира АДРЕСА_1 являється приватною власністю відповідачів.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Ухвалою судового засідання від 16 червня 2004 року затверджено мирову угоду по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Личаківської районної адміністрації м.Львова про поділ квартири і зміну договору житлового найму згідно якої в користування відповідачів виділено кімнати площею 17,10 .м.кв. та 8,10 м.кв. та в користування позивача кімнати площею 8 кв.м. та 12,2 м.кв.( а.с.13)

Розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 23.11.2004 року №1709 про розподіл квартири АДРЕСА_1 в присвоєнням квартирних номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 зобов»язано укласти договір житлового найму з ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 яка складається з двох кімнат пл..17,1 м.кв. та 8,10 .кв. із спільною кухнею пл..7,10 м.кв. та спільними комунальними вигодами. ( а.с.12)

Як вбачається з свідоцтва про право власності на квартиру від 29.12.2006 року приміщення квартири спільного заселення яка знаходиться в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_1.( а.с.11)

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Оскільки в судовому засіданні з пояснення відповідачів, третьої особи встановлено що відповідачами , як і позивачем, отримано свідоцтво на право власності кв.АДРЕСА_1, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про неможливість спільного проживання у квартирі комунального житлового фонду, оскільки спірна квартира являється приватною власністю відповідачів та такі розпоряджаються нею на власний розсуд.  

Керуючись ст.ст.4-6, 57-60, 209, 294  ЦПК України, ст..326,318 ЦК України,

суд-

в и р і ш и в :

В позові відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області в порядку та строки , передбачені ст..294 ЦПК України.

Суддя:                                            Шеремета Г.І.