КОПІЯ

Личаківський районний суд м. Львова

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-1389/10                                                                                                                                                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2010 року                 Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Лакомської Ж.І.

         при секретарі – Кириченко О.М.

       з участю представника позивача – Сала А.І.

                представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Банк Кіпру” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на заставлене майно, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, просить ухвалити рішення, яким розірвати кредитний договір № ID401 від 18.09.2008р. та стягнути заборгованість по кредиту та відсотках, пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання та штрафні санкції станом на 11.09.2009р. в розмірі 3 600 586,52 грн. шляхом примусового звернення стягнення на належний відповідачу ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1 у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № ID401, укладеному 18.09.2008р. між АБ „АвтоЗАЗбанк” та ОСОБА_2 та додатковою угодою №1 укладеною 18.06.2009р. між ВАТ „Банк Кіпру”, як правонаступника АБ „АвтоЗАЗбанк” та ОСОБА_2 (далі договір).

У судовому засіданні представник позивача Сало А.І. по належній довіреності від 05.02.2009р. вимоги підтримав, пояснив, що відповідно до укладеного договору позичальник ОСОБА_2 отримав кредит на поточні потреби у розмірі 3 100 000 грн. з відповідною відсотковою ставкою з визначеною датою погашення кредиту до 17.09.2018р. включно. У зв’язку з цим, з метою забезпечення виконання зобов’язання позичальника по даному договору, між банком і відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки від 18.09.2008р., відповідно до якого у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником кредитного зобов’язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки. А також, між банком і відповідачем ОСОБА_4 18.09.2008р. укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати перед банком у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник. Однак, всупереч умов договору та договору поруки, а саме п.2.2. та п.1.1. відповідно, відповідачі кредит не погашають та не сплачують відсотки. На письмові звернення не відреагували, чим порушили взяті на себе зобов’язання. Оскільки за умовами договору передбачено право розірвання договору та дострокового виконання зобов’язання за порушення його умов, то просить розірвати кредитний договір № ID401 від 18.09.2008р. та стягнути солідарно з  позичальника та поручителя заборгованість по кредиту та по відсотках, пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання та штрафні санкції, станом на 11.09.2009р. в розмірі 3 600 586,52 грн. шляхом примусового звернення стягнення на належний відповідачу ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1. Тому просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову не заперечила, визнала наявність непогашеної заборгованості по кредиту, отриманого позичальником ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Враховуючи представлені докази, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності, проти чого представник позивача не заперечив.  

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

У судовому засіданні встановлено, що 18 вересня 2008 року між АБ „АвтоЗАЗбанк” та ОСОБА_2 (додатковою угодою №1 укладеною 18.06.2009р. між ВАТ „Банк Кіпру”, як правонаступника АБ „АвтоЗАЗбанк” та ОСОБА_2) було укладено кредитний договір № ID401. Відповідно до п.1.1. позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на поточні потреби у розмірі 3 100 000 грн. з відповідною відсотковою ставкою з визначеною датою погашення кредиту до 17.09.2018р. включно (а.с.7-11).

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов’язання сторін.

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Встановлено, що позивачем належно виконано умови договору, видано відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти, обумовлені в договорі, що стверджується підписом відповідача на заяві на видачу готівки № 1238 від 18.09.2008р. (а.с.17).  

У відповідності до вимог п.2.2. договору позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Пунктом 2.2.7. передбачено, що за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості. Пунктом 2.3.3. передбачено розірвання договору та дострокове стягнення раніше наданого кредиту, проценти за ними та можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі затримок погашення кредиту та сплати процентів.  

У відповідності до вимог ч.2 ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом, станом на 11.09.2009р. загальна сума заборгованості по кредитному зобов’язанню ОСОБА_2 перед ВАТ „Банк Кіпру” за кредитним договором № ID401 від 18.09.2008р. становить 3 600 586,52 грн.  

Таким чином, суд приходить до висновку про істотне порушення позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов’язань.  

При цьому слід врахувати, що з метою забезпечення виконання зобов’язання відповідно до договору поруки, укладеного 18 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_4, останній виступив поручителем за невиконання чи неналежне виконання позичальником кредитного зобов’язання (а.с.16), погодився з умовами договору поруки без застережень.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.  

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги, що за невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору відповідальність за порушення зобов’язання лежить також на поручителі ОСОБА_4  

Таким чином, суд приходить до висновку про підставність позову і ухвалює про розірвання договору № ID401 від 18.09.2008р. та стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості в розмірі 3 600 586,52 грн. шляхом примусового звернення стягнення на належний відповідачу ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1.  

При цьому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 543, 553, 554, 651, 1052, 1054 ЦК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Банк Кіпру” задоволити.

Розірвати кредитний договір № ID401 від 18.09.2008р. та стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк Кіпру” заборгованість по кредитному договору № ID401 від 18.09.2008р. в розмірі 3 600 586 (три мільйони шістсот тисяч п’ятсот вісімдесят шість) грн. 52 (п’ятдесят дві) коп. шляхом примусового звернення стягнення на належний відповідачу ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_1, та 1730 грн. 00 коп. судових витрат.  

  На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів у випадку подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис):

З оригіналом згідно:

Суддя                                         Ж.І. Лакомська