Справа № 2-1072/2008р.

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     15 вересня 2008 року     Попаснянський районний суд Луганської області

в складі:  головуючого по справ судді    Григоренко Л.М.                  

                 при секретарі                             Корабльової Н.В.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міськради про визнання права власності на самовільно збудовану не житлову споруду, -

встановив:

Позивачу на праві приватної власності належить не житлова споруда яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Попаснянської міської ради № 4 від 13.04.1999 року 20 травня 1999 року позивач отримав Державний акт на право постійного користування землею розміром 0.3330 га  на якій розташовані належні йому на праві власності не житлові споруди, а саме склад з цокольним поверхом.

Протягом 1999 року позивач за власні кошти на вище зазначеній землі побудував та ввів в експлуатацію дві прибудови до складу, два сараї, провив переобладнання цокольного поверху. Загальна площа  прибудови та переобладнання становить 122,7 м.2, які в дійсний час є невід’ємною частиною всієї споруди. Всі споруди добудовані без отримання дозволу на будівництво з причини юридичної необізнаності. Посилаючись на те, що об’єкт нерухомості був побудований самовільно що було встановлено тільки при обстеженні його посадовими особами БТІ, та на вимоги ч.2 ст. 375 та ч.5 ст. 376 ЦК позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на самовільно побудовані не житлові споруди, так як це не порушує права інших осіб, так як вони побудовані на землі яка належить йому на праві власності.

На попередньому судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Виконком Попаснянської міськради проти позову не заперечував. Справу просив розглянути у відсутність його представника.

Попаснянський РБТІ –справу просив розглянути без його участі згідно заяви.Проти позову не заперечував.

Суд,  вислухавши ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно або на частку такого нерухомого майна може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Із наданих позивачем документів, а саме договору купівлі-продажу на а.с.18-19 судом встановлено, що позивачу дійсно на праві приватної власності належить нерухоме майно у вигляді складу з підвалом, який розташований за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею на а.с.8-11 відповідно до рішення Попаснянської міської ради від 13.04.1999 року № 4 позивачу була надана земельна ділянка площею 0.3330 га  на якій розташовані належні йому на праві власності не житлові споруди, а саме склад з цокольним поверхом.

Крім того, судом встановлено, що протягом 1999 року позивачем за власні кошти на вище зазначеній землі позивач побудував та ввів в експлуатацію дві прибудови до складу, два сараї, провив переобладнання цокольного поверху. Загальна площа  прибудови та переобладнання становить 122,7 м.2, які в дійсний час є невід’ємною частиною всієї споруди.   Всі споруди добудовані без отримання дозволу на будівництво з причини юридичної необізнаності, але при обстеженні РБТІ  вище зазначених споруд не було встановлено порушення прав інших осіб та будівельних норм і правил тому суд відповідно до п.5 ст. 376 ЦК України вважає можливим задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачем право власності на самовільно збудовані  дві прибудови до складу зазначені на схемі під літерами Ш-1, Щ-2 та два сараї під літерами „б” і „в” та пере обладнаний цокольний поверх.  

При таких обставинах суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 375, 376, 392 ЦК України, ст.ст.2-4,12,19,48 Закону України “Про власність”, керуючись ст.ст.10,60,212-215,292,294 ЦПК України, суд –

Вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, право власності на самовільно переобладнанні не житлові будівлі у вигляді двох прибудов до складу зазначених на схемі під літерами Щ-1, Щ-2 та два сараї під літерами „б” і „в” та пере обладнаний цокольний поверх загальною площею 122,7 м2 , а  разом зі складом загальною площею 738,5 м2 , розташовані за адресою: АДРЕСА_1.  

На рішення може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області через Попаснянський райсуд.

Суддя: