Справа № 22ц-1327/2009 р.
Категорія 21
Головуючий в 1 інстанції: Ковальчук Т.М.
Доповідач: Кузнецова О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року червня місяця 1 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого суддів:
Коровайко О.І. Закарян К. Г. Кузнецової О.А.
при секретарі Ляшєнко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 16 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,
встановила:
Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 16 березня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 борг за договором позики в сумі 30 000 грн. та судовий збір в сумі 300 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, зазначаючи, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову.
Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції за сумісні кошти сторони придбали нерухоме майно, а саме будівлю контори та гаражів, що знаходяться в смт Іванівна, право власності на яке було зареєстровано на ОСОБА_4 В подальшому, за спільною згодою, сторони домовилися про сумісну реалізацію зазначеного майна за більшою ціною з метою отримання прибутку, продажем будівлі займався ОСОБА_4
За домовленістю сторін борг, що виник із договору про спільну діяльність, був замінений позиковим зобов'язанням, про що відповідачем була складена розписка від 10 березня 2007 року, в якій він зобов'язався повернути борг позивачу в сумі 30000 грн. до 1 грудня 2007 року.
Зазначені обставини сторонами у судовому засіданні визнані.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 не погодився із сумою вказаного у розписці боргу, посилаючись на отримання ним за продану будівлю меншої суми ніж очікуваної, а тому вважав, що у нього не має зобов'язання щодо її повернення.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України відповідачем не надано суду доказів зменшення суми боргу або будь-яких інших підстав припинення зобов'язання, а судом такі докази та обставини не встановлені.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідач порушив зобов'язання і не повернув борг в установлений строк, тому на підставі вимог ст.1049 ЦК України обгрунтовано стягнув суму 30 000 грн. на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними доказами, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, не спростовують мотивованих висновків суду, а тому підлягають відхиленню.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, що могли б слугувати підставою для скасування чи зміни рішення суду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 16 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.