Справа № 22ц – 848/10                                                                               Головуючий першої інстанції: Франчук О.Д.

Категорія: 43                                                                                              Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

26  квітня  2010  року               колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

                                             головуючого: Лисенка П.П.,

                                             суддів:            Колосовського С.Ю.,

                                                                     Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання:           Завтурі О.С.,      

за участю: представника позивача Лосєва О.В., відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою               Южноукраїнського  комунального підприємства

                                                       «Житлово-експлуатаційне  об’єднання»

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2010 року, яке ухвалено за позовом Южноукраїнського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,

в с т а н о в и л а :

    В вересні 2009 р. та в грудні 2009 р. Южноукраїнське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне  об’єднання»  (далі – ЮКП «ЖЕО»)  звернулося  з  позовами  до  ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги. Ухвалою суду від 7 грудня 2009 р. позови об’єднано в одному провадженні.

    В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідачка є власником квартири  АДРЕСА_1  та  квартири  АДРЕСА_2. Вказані будинки знаходяться на балансі позивача, який надає мешканцям послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

    Посилаючись на те, що відповідачка відмовилась від укладання договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і з листопада 2007 р. не сплачує вартість фактично наданих ЮКП «ЖЕО» комунальних послуг по квартирі  АДРЕСА_1, позивач просив стягнути з неї 827 грн. 52 коп. заборгованості, а також 543 грн. 46 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з січня по грудень 2009 р. по  квартирі  АДРЕСА_3.

    Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2010 р. у задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі ЮКП «ЖЕО» посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та положенням матеріального закону і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

    У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує на безпідставність її доводів і просить залишити скаргу без задоволення.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, відповідачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що жилі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 знаходяться на балансі ЖКП «Південь», яке надає послуги з утримання цих будинків та прибудинкових територій. ОСОБА_3 на праві власності належать розташовані у зазначених будинках квартири АДРЕСА_1  та  АДРЕСА_3 За період з листопада 2007 р. по 1 грудня 2009 р. нею не сплачено позивачу 827 грн. 52 коп. вартості комунальних послуг за АДРЕСА_1, а також внаслідок часткової оплати утворилася заборгованість за надані позивачем комунальні послуги по квартирі  АДРЕСА_3 на час пред’явлення позову в сумі 543 грн. 46 коп. Під час розгляду справи 28 грудня 2009 р. ОСОБА_3 сплачено 475 грн.  15 коп. у погашення  боргу за комунальні послуги по АДРЕСА_3 (а.с. 113).

    Відмовляючи в позові суд вважав, що для цього відсутні правові підстави, оскільки у квартирі по АДРЕСА_2 позивачка не проживає і послуги, надані позивачем, не отримує, договору на їх надання не укладала, а стосовно надання комунальних послуг по АДРЕСА_3, то вони позивачем надаються не в повному обсязі та неналежної якості.

    Однак, такі висновки не відповідають вимогам матеріального закону, що регулює спірні правовідносини, та обставинам спору.

    В силу ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) питання надання житлово-комунальних послуг регулюються договором та законодавством.

    Договір про надання послуг з обслуговування будинків, в яких розташовані належні відповідачці квартири, та прибудинкових територій між сторонами не укладався, але позивач як балансоутримувач виконує роботи з утримання будинків по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 в м. Южноукраїніськ.

В силу ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 360 ЦК України відповідачка зобов’язана брати участь у таких витратах, тобто сплатити вартість фактично отриманих послуг. За такого відсутність укладеного сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє ОСОБА_3 від виконання такого обов’язку.

    Відповідно до ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Типовий перелік послуг з утримання будинків та прибудинкової території  затверджено  постановою  Кабінету  Міністрів  України № 560 від 12 липня 2005 р., в якому зазначено 26 видів таких послуг.

    Протягом 2006-2009 років виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради визначив зменшений перелік послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території (так званий соціальний пакет), що надаються спеціалізованими підприємствами. Саме такі послуги було фактично надано відповідачці на утримання будинків, де розташовані її квартири, та прибудинкових територій з розрахунком їх вартості відповідно до тарифів, затверджених виконавчим комітетом міської ради.

    Доводи стосовно неналежної якості наданих позивачем послуг та отримання послуг не в повному обсязі ніж це визначено рішеннями виконавчого комітету міської ради не підтверджені доказами відповідно до вимог ст. 18 Закону (акти, складені у встановленому порядку, щодо ненадання послуг відсутні), а тому є безпідставними.  

    Більш того, до матеріалів справи додано результати перевірки надання позивачем послуг з обслуговування будинків Миколаївського обласного управління у справах захисту споживачів (а.с. 40-41, 69-70) та відповідь Миколаївської обласної державної адміністрації (а.с. 76-77), управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (а.с. 85-87), відповідно до яких послуги позивачем надаються якісні, в повному обсязі. Щодо посилань позивачки на рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 10 березня 2010 р. № 72 щодо перерахунку тарифів в залежності від переліку ненаданих послуг, то це рішення не відноситься до періоду, за який утворилась заборгованість та не містить переліку таких послуг у будинках, де розташовано квартири ОСОБА_3    

Що стосується доводів відповідачки  про те, що вона не проживає у квартирі № 46 по АДРЕСА_2, а тому фактично не споживає надані позивачем послуги, то застосування до даного спору правил п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону не припустимо. По-перше, характер наданих послуг пов'язаний з обслуговування будинку, в тому числі, квартири відповідачки, яка є невід’ємною частиною цього будинку. По-друге, вказаною нормою Закону встановлено, що порядок звільнення від сплати неотриманих послуг регулюється договором, від укладання якого відповідачка відмовилась.

За такого є підстави для частково задоволення позову з урахуванням оплати відповідачкою  475 грн.  15 коп., стягнення з неї на користь позивача решти заборгованості  –  895 грн. 83 коп. (827,52 грн. + 543,46 грн. - 475,15 грн.)  та на підставі ст. 88 ЦПК України - 273 грн. судових витрат, пов’язаних зі зверненням до судів першої та апеляційної інстанції (а.с. 2,3, 35, 36, 148, 149, 155).

З урахуванням викладеного та положень пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу Южноукраїнського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання» задовольнити.

    Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 лютого 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.

    Позов Южноукраїнського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання» до ОСОБА_3 задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь Южноукраїнського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання» 895 (вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 83 коп. заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги та 273 (двісті сімдесят три) грн. судових витрат.  

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий:

    Судді: