Справа № 22ц – 816/09 Головуючий першої інстанції: Димитров В.І.
Категорія: 4 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Кутової Т.З.,
Базовкіна Т.М.,
при секретарі судового засідання: Аніщенко Д.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_2, представника відповідачів: міської ради, виконкому та управління по використанню та розвитку комунальної власності – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного виробничо-комерційного підприємства «Маргарета», ОСОБА_8 про визнання неправомірним рішень, про визнання недійсними свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу, дарування та оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном,
в с т а н о в и л а :
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2009 р. апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 грудня 2008 р. про відмову у його позові до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного виробничо-комерційного підприємства «Маргарета», ОСОБА_8 про визнання неправомірним рішень, про визнання недійсними свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу, дарування та оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном задоволена частково.
Постановлено скасувати рішення місцевого суду та ухвалено нове рішення про задоволення позову:
Визнано неправомірними рішення Миколаївської міської ради «Про відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва» від 28 лютого 2003 року № 10/41 в частині надання дозволу на відчуження шляхом викупу нежитлового приміщення – підвалу по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_5 та від 16 жовтня 2003 року № 15/29 в частині надання дозволу на відчуження шляхом викупу нежитлового приміщення – підвалу по АДРЕСА_1 ОСОБА_6;
Визнано недійсними: свідоцтво про право власності територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради на нежитлове приміщення – підвал по АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 24 березня 2003 року та зареєстроване в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 24 березня 2003 р. за № 1291;
договір купівлі-продажу комунального майна – нежитлових приміщень підвалу літ. «Апд» (приміщення 1-8, 1-9, 1-10), загальною площею 27,8 кв.м, що складають 19/100 ідеальної частки, які знаходяться по АДРЕСА_1, який укладено 28 березня 2003 року між Миколаївською міською радою в особі уповноваженого нею органу – Фонду комунальної власності міської ради та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлевою Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2055;
договір купівлі-продажу комунального майна – нежитлових приміщень підвалу літ. «Апд» (приміщення 2-11, 2-12, 2-13), загальною площею 31,4 кв.м, що складають 21/100 ідеальної частки, які знаходяться по АДРЕСА_1, який укладено 29 квітня 2003 року між Миколаївською міською радою в особі уповноваженого нею органу – Фонду комунальної власності міської ради та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлевою Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 3127;
договір купівлі-продажу комунального майна – нежитлових приміщень підвалу літ. «Апд» (приміщення 3-18), загальною площею 24,4 кв.м, що складають 16/100 ідеальної частки, які знаходяться по АДРЕСА_1, який укладено 23 березня 2004 року між Миколаївською міською радою в особі уповноваженого нею органу – Фонду комунальної власності міської ради та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Шиліною Г.М. та зареєстрований в реєстрі за № 937;
договір дарування нежитлових приміщень підвалу літ. «Апд» (приміщення 2-11, 2-12, 2-13), загальною площею 31,4 кв.м, що складають 21/100 ідеальної частки, які знаходяться по АДРЕСА_1, який укладено 30 травня 2003 року між ОСОБА_2 та приватним виробничо-комерційного підприємством «Маргарета», посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1972;
договір дарування нежитлових приміщень підвалу літ. «Апд» (приміщення 2-11, 2-12, 2-13), загальною площею 31,4 кв.м, що складають 21/100 ідеальної частки, які знаходяться по АДРЕСА_1, який укладено 21 травня 2004 року між приватним виробничо-комерційним підприємством «Маргарета» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2007;
договір оренди нежитлового приміщення магазина «Будівельні матеріали» по АДРЕСА_1, укладений 1 травня 2005 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_8
Стягнуто з управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_2 3350 грн., ОСОБА_5 – 2970 грн., ОСОБА_6 - 3500 грн.
1 березня 2010 р. ОСОБА_4 звернувся з заявою про ухвалення по справі додаткового рішення.
Позивач, посилаючись на те, що Миколаївське бюро технічної інвентаризації відмовляється від реєстрації рішення апеляційного суду, посилаючись на відсутність у рішенні наслідків недійсності угод в частині повернення майна, просив про ухвалення додаткового рішення щодо необхідності внесення у реєстр прав власності на нерухоме майно відомостей про виключення прав власності відповідачів по справі на спірні нежитлові приміщення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідачів, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково із таких підстав.
В силу ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, на підставі якої вирішено спір, за недійсною угодою кожна із сторін зобов’язана повернути іншій стороні все отримане за угодою.
Зазначивши в резолютивній частині рішення про повернення покупцям за недійсними угодами сплачених коштів, суд в той же час не вказав на повернення спірного нерухомого майна власникам квартир багатоквартирного АДРЕСА_1 в силу положень частин 2, 3 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що було предметом дослідження в судовому засіданні.
Таке в силу п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення із зазначенням наслідків визнання недійсними свідоцтва про право власності договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме: повернення цих приміщень власникам квартир багатоквартирного АДРЕСА_1.
В той же час вимоги заяви ОСОБА_4 про зазначення у додатковому рішенні про внесення до державного реєстру відомостей щодо переходу прав власності не підлягають задоволенню, оскільки є окремими, самостійними вимогами до суб’єкта владних повноважень – Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації і не були предметом розгляду по даній справі.
Керуючись ст. ст. 220, 304 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_4 до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради, управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного виробничо-комерційного підприємства «Маргарета», ОСОБА_8 про визнання неправомірним рішень, про визнання недійсними свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу, дарування та оренди та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном додаткове рішення.
Повернути власникам квартир багатоквартирного АДРЕСА_1 у власність нежитлове приміщення – «підвал» АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: