АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-2082 /2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Гнатик Г.Є.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В .
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» про визнання незаконним відсторонення від виконання обов’язків голови правління, скасування рішення Наглядової ради від 15.04.2009 року, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» про захист трудових прав, який в процесі розгляду справи уточнив.
В уточненій позовній заяві зазначав, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч», що оформлене протоколом від 03 вересня 2007 року, його було обрано на посаду голови правління товариства. Згідно п. 9.4.8. Статуту товариства 03.09.2007 року головою зборів акціонерів було укладено з ним контракт строком на два роки.
Рішенням Наглядової ради товариства , оформленим протоколом від 15.04.2009 року, його відсторонено від виконання обов’язків голови правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч». Підставою для відсторонення від виконання обов’язків Голови правління визнано ухилення від виконання обов’язків з підготовки загальних зборів акціонерів товариства , призначених на 16.04.2009 року.
На час відсторонення його від виконання обов’язків Голови правління виконання цих обов’язків покладено на ОСОБА_4
Вважає, що рішення наглядової ради суперечить нормам трудового законодавства та умовам укладеного контракту , наглядова рада перевищила визначені статутом товариства повноваження .
07 травня 2009 року головою правління - генеральним директором ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» Васильченком В.С видано наказ № 5 про його звільнення з посади голови правління товариства на підставі п.1ст. 41 КЗпП – за однаразове грубе порушення трудових обов’язків з посиланням на рішення загальних зборів від 16.04.2009р.
Вважає, що рішення загальних зборів від 16.04.2009 року у частині припинення його повноважень є незаконним, оскільки в протоколі не йдеться мова про дострокове розірвання укладеного контракту та не зазначається підстава розірвання з посиланням на конкретну статтю КЗпП. Крім того, вважає, що при винесенні наказу про його звільнення голова правління перевищив повноваження та порушив норми ст.. 147-1 КЗпП. З оскаржуваним наказом його було ознайомлено, проте копія наказу йому не надавалась.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив визнати незаконним відстороненні його від виконання обов’язків голови правління, скасувати рішення Наглядової ради від 15.04.2009 року, визнати незаконним і скасувати наказ про звільнення ,поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року позов в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 і його представника, представника відповідача,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивача 3 вересня 2007 року загальними зборами було обрано головою правління ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» і в цей же день із ним укладено контракт ,який підписаний від імені товариства відповідно до Статуту головою зборів. 15 квітня 2009 року рішенням наглядової Ради ОСОБА_3 усунуто від виконання обов’язків,рішенням загальних зборів від 16.04.2009 року відкликано правління і припиненні повноваження голови правління , а 7 травня 2009 року генеральним директором видано наказ №5 про звільнення ОСОБА_3 з посада голови правління за п.1 ст.41 КЗпП України.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про визнання незаконним відсторонення від роботи, суд виходив із дотримання відповідачем вимог закону,які передбачають право органу управління у будь-який момент усувати членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків.
Зазначений висновок суду узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Стаття 3 КЗпП України передбачає особливості праці для окремих працівників та регулювання їх відповідними Статутами.
Відповідно до ст.46 КЗпП України власник вправі відсторонити працівника від роботи у перелічених у цій нормі випадках та в інших випадках, передбачених законом. Такою нормою є, зокрема ,ст.99 ЦК України і ст. 52 Закону України „ Про акціонерні товариства”.
Доводи ОСОБА_3 про те, що відсторонення голови правління не належить до повноважень наглядової ради судом правильно відхилені .
Відкликання та усунення ( відсторонення) від виконання трудових обов’язків не є тотожними поняттями.
За змістом ст. 160 ЦК України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.
Зі Статуту ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» вбачається, що в товаристві створена наглядова рада, яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства на захист прав акціонерів (п. п.9.1 ,9.3 Статуту ).
У відповідності до ч.3 ст.99 ЦК України члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усуненні від виконання своїх обов’язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення. У Статуті ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» не визначені підстави і порядок усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов’язків, а тому необхідно виходити із положень ст.99 ЦК України та ст. 52 Закону України „ Про акціонерні товариства” . Так у п. 10 ст.52 Закону України „ Про акціонерні товариства” передбачено, що до повноважень наглядової Ради відноситься прийняття рішення про відсторонення голови виконавчого органу від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.
За таких обставин відсторонення позивача від обов’язків голови правління відбулося з додержанням вимог ст.46 КЗпП України,ч.3 ст.99 ЦК України, ст. 52 Закону України „ Про акціонерні товариства”. Передбачених законом підстав для скасування рішення в цій частині не вбачається.
Ухвалюючи рішення в справі про відмову у визнанні незаконним звільнення , суд першої інстанції виходив із того, що звільнення проведено з додержанням вимог Статуту та вимог закону .
Однак висновок суду не відповідає обставинам справи,суперечить нормам матеріального права, що у відповідності до п.3,п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині з ухваленням нового рішення .
Статтею 159 ЦК України та п. 9.1. Статуту ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.
П.п „б” п.9.2.2. Статуту до компетенції загальних зборів товариства належить, зокрема, обрання та відкликання членів наглядової ради та виконавчого органу.
Виконавчим органом товариства є правління , роботою правління керує голова правління (п.9.1. ,9.4.1.Статуту)
Згідно п.п „.л”п 9.2.2, п.9.4.8 Статуту права та обов’язки голови правління , умови його матеріального та соціального забезпечення визначаються в контракті. Умови контракту затверджуються зборами. Контракт з головою виконавчого органу від імені товариства підписує голова зборів. Вирішення питання про відкликання голови правління у відповідності до ст.159 ЦК України, п.п „б” п.9.2.2. Статуту належить до повноважень загальних зборів акціонерів.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішенням загальних зборів від16.04.2009 року,яке оформлено протоколом №11 ,припинені повноваження ОСОБА_3 і його відкликано з посади голови правління. Проте судом не враховано, що рішенням господарського суду Запорізької області від 08.09.2009 року, яке набрало законної сили, рішення загальних зборів від 16.04.2009 року визнано недійсним і в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, установлені вказаним судовим рішенням мають преюдиціальне значення для вирішення спору у цій справі.
У трудовій книжці позивача зроблено запис про звільнення його з посади голови правління за п.1 ст.41 КЗпП України з посиланням на наказ №5 від 7 травня 2009 року голови правління-генерального директора . Проте орган, який обирав на посаду ОСОБА_3 , не приймав рішення про звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст.41 КЗпП . Вирішення питання про звільнення голови правління не відноситься до повноважень зазначеної посадової особи, у відповідності до ст.159 ЦК України, п. .п „б” п.9.2.2. Статуту належить до повноважень загальних зборів акціонерів.
Оскільки рішення загальних зборів про відкликання з посади голови правління визнано недійсним, а звільнення за наказом проведено не тим органом, який обрав позивача на посаду, тому саме звільнення і наказ про звільнення не можуть бути визнанні законними.
Проте вимоги ОСОБА_3 про поновлення на роботі не можуть бути задоволені. З ОСОБА_3 після обрання його загальними зборами на посаду голови правління 3 серпня 2007 року був укладений контракт строком на 2 роки. На час розгляду справи строк дії контракту закінчився, тому відповідно до змісту 23 КЗпП України ОСОБА_3 не може бути поновлений на роботі, його порушене право може бути захищено шляхом визнання звільнення незаконним і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженої постановою КМ України від 08.02.1995 р. з наступними змінами, розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу має бути визначений , виходячи з заробітної плати позивача за два місяця перед звільненням.
Заробітна плата ОСОБА_3 за березень 2009 року складала 1826,70 грн., за квітень- 2451,26, середньоденна – 104,30 .Зазначені розрахунки сторонами не оспорюються.
Період вимушеного прогулу має визначатися з дня звільнення по час дії контракту: з 7 травня 2009 року по 3 вересня 2009 року. Заробітну плату за цей період, яка б підлягала зарахуванню, за іншим місцем роботи позивач не отримував.
За час вимушеного прогулу відповідач повинен сплатити позивачу 8764 ,60 коп.
Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2010 року в частині відмови у позовних вимогах про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ВАТ «Запоріжсортнасіннєовоч» про визнання наказу про звільнення незаконним і його скасування , поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Наказ № 5 від 7 травня 2009 року про звільнення ОСОБА_3 з посади голови правління за п.1 ст.41 КЗпП України і звільнення визнати незаконними.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч» на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8764 грн.60 коп. ( вісім тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 60 коп. ).
Виплату зазначеної суми провести за вирахуванням податку на прибуток і інших обов’язкових платежів.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запоріжсортнасіннєовоч» на користь держави судовий збір у сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
У задоволенні вимог про поновлення на роботі відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: