Апеляційний суд Кіровоградської області ________________________________________________________________________________

Справа № 22 – 361  2010року                                      Головуючий у  1-й інстанції  Гончар В.М.

Категорія 46                                                                                    Доповідач   Чорнобривець О.С.  

                                                                    Рішення

                                                              Іменем України

19 травня   2010 року                            Колегія суддів судової палати  в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  в складі:  

                                 головуючого  судді -   Белінської І.М.

                                 суддів  -                        Чорнобривець О.С.

                                                                       Гайсюка О.В.  

                                 при секретареві           Чернезі М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на  рішення   Кіровоградського  районного суду  Кіровоградської області  від  03 грудня  2009 року ,-

                                                            встановила :

           У жовтні   2009 року   ОСОБА_3 звернулася в суд  з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі  і ними  спільно придбано майно.  У жовтні 2009року шлюб розірвано, вони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна.  

          Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1; 1/2 частину  на транспортні засоби - зернозбирального комбайну Джон Дір 1075,   трактору колісного МТЗ-80, причепу, а також виділити їй телевізор ”ДЄО Електронік”, м’який куточок „Панда” меблеву стінку „Сільвія”, дискову борону.

 Відповідачу виділити  спальний гарнітур, комп’ютерний стіл, меблеву стінку „Вікторія”, кухонний стіл  з  4-мя стільцями, холодильник „Норд”, скутер, культиватор 3-х корпусний, сівалку, котки.

          Рішенням  Кіровоградського  районного суду  Кіровоградської області  від  03 грудня  2009 року позовні вимоги задоволено частково.

          Судом в порядку поділу майна  за  ОСОБА_3 визнано  право  власності на 1/2 частину  будинку з надвірними будівлями,  розташованого  в с. Івано-Благодатне  вул. Леніна, 48.  

          З рухомого майна за  ОСОБА_3 визнано  право  власності на 1/2 частину зернозбирального комбайну Джон Дір, трактору колісного МТЗ-80, тракторного причепу та   виділено  телевізор ”ДЄО Електронік ”, м’який куточок „Панда”, меблеву стінку „Сільвія”, дискову борону.

           У власність ОСОБА_2 виділено спальний гарнітур, меблеву стінку „Вікторія”,  холодильник „Норд”, культиватор 3-х корпусний, котки.

           У задоволенні решти вимог  відмовлено.

           В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи,  просить скасувати рішення суду  та ухвалити нове  рішення.  Вказує про те, що зазначені позивачкою  холодильник і  телевізор  були придбані його матір’ю за її власні кошти, а сільськогосподарська техніка належить іншим особам, тому  не є спільним майном подружжя  і  не підлягає поділу. Також зазначено, що в  2007році  був придбаний комп’ютер ,  який просив включити до переліку майна, що підлягає поділу і виділити йому  у  власність.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна  скарга  підлягає задоволенню частково, а рішення суду  скасуванню з підстав  неповного з'ясування  судом обставин, що мають значення для справи, з  ухваленням  нового рішення /п.п.1, 2 ч.1 ст.309 ЦПК/.    

         Згідно  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

         Відповідно до вимог ст.214 цього Кодексу, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також  яка  правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

         Вирішуючи справу, суд  правильно керувався ст. ст..60, 63, 70 СК України  і  виходив з того,  що  спірне майно, яке сторони придбали перебуваючи у зареєстрованому шлюбі,  належить  їм на праві спільної сумісної власності та має бути поділено між ними відповідно до засади  рівності  часток  подружжя.

         Судом правильно встановлено, що сторони з 24 січня 2001року по  жовтень 2009року перебували у  зареєстрованому шлюбі  і  спільно  придбали  рухоме та нерухоме майно.

Проте суд неповно з’ясував обставини справи щодо обсягу спільного майна подружжя, не визначив вартість майна, яке виділив кожний зі сторін та розмір компенсації за належну частку в цьому майні.

          Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях /ст.60ЦПК України/.

         Відповідно до положень наведених норм ,   правильним є висновок суду щодо  належності  сторонам  на праві спільної сумісної власності спірного  будинку, придбаного 28.12.2004року   на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі – продажу, вартістю  8000грн. та  рухомого майна, а саме: телевізор ” ДЄО Електронік ”, вартістю 2000грн., м’який куточок „Панда”, вартістю 2000грн., меблева стінка „Сільвія”, вартістю 1,500грн., спальний гарнітур - 1000грн., меблева стінка „Вікторія”-1500грн., холодильник „Норд” – 2000грн., тракторний  причеп, вартістю 500грн. Всього  майна на суму 18500грн., де  частина  кожного складає  9250грн.

         Такі обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи даними про державну реєстрацію майна на ім’я відповідача, зокрема, витягом про реєстрацію права власності на будинок, довідкою інспекції Держтехнагляду  про реєстрацію тракторного причепу  та  частково поясненнями сторін. Визначена сторонами вартість спірного майна, відповідає дійсної ринкової  й  ними  не заперечується.

          Висновок суду щодо  недоведеності придбання та наявності  у користуванні сторін   майна,  а  саме: комп’ютерний стіл, кухонний стіл  з  4-мя стільцями,  скутер  та    відмову в задоволенні позовних вимог щодо його поділу,  відповідає обставинам справи, рішення суду в цій частині не оскаржено.

          Разом з тим, за таких же підстав з переліку майна, що підлягає поділу,  мають бути виключені  зернозбиральний комбайн Джон Дір 1075 ,  трактор колісний МТЗ-80, сівалка, культиватор, дискова борона, котки.  В матеріалах справи немає належних і допустимих доказів щодо  їх належності  сторонам  у справі.

         Як убачається з матеріалів справи,  сільськогосподарська техніка, яка підлягає державної реєстрації   - зернозбиральний комбайн Джон Дір 1075 ,  трактор колісний МТЗ-80, за даними  інспекції Держтехнагляду за сторонами не  реєструвалась/а.с.104/.      

На час розгляду справи судом першої інстанції, згідно біржового контракту від 05.01.2009року, зернозбиральний комбайн Джон Дір належав ОСОБА_5. Заявлений окремо позивачкою позов до ОСОБА_5 та ОСОБА_2  про  визнання  біржового контракту недійсним /справа № 2-23/2010р./,  ухвалою Кіровоградського  районного суду  Кіровоградської області  від 15 лютого 2010року за її заявою залишено без розгляду /а.с.26, 96/. Згідно з свідоцтвом про реєстрацію, власником   комбайну Джон Дір є ОСОБА_6 /а.с.92/.  

За таких обставин висновок суду щодо поділу вказаного майна  є необґрунтованим, тому рішення суду  в цій  частині    підлягає скасуванню, а в задоволенні  позовних вимог має бути відмовлено.        

          Доводи відповідача, викладені  в апеляційній скарзі щодо  виключення холодильника „Норд”  і  телевізора ”ДЄО Електронік”     з переліку  майна, що підлягає поділу між подружжям, є недоведеними та спростовуються матеріалами справи. Так, суд правильно зазначив про те, що придбання телевізора  подружжям підтверджується наявним в матеріалах справи гарантійним талоном від 01.08.2005року, де покупцем  зазначена  позивачка /а.с.12/. Розрахункова квитанція магазину „Норд” від 27.03.2003року, де вказана фамілія ОСОБА_7, мати відповідача, не містить даних про найменування придбаного товару, тому не є беззаперечним доказом щодо придбання  нею саме холодильника „Норд”/а.с.32/.

          Доводи відповідача щодо придбання під час шлюбу комп’ютера, колегія суддів вважає такими, що  знайшли своє підтвердження.

Як убачається відповідачем у попередньому судовому засіданні письмово  було повідомлено про факт придбання вказаного майна та заявлено клопотання  про витребування доказів, але судом першої інстанції, у порушення положень ст. 10 ЦПК щодо змагальності сторін та сприяння судом всебічному і повному з’ясуванню обставин справи,  залишено поза увагою і відповідних дій проведено не було /а.с.19-23/.

На підставі ч.2 ст.303 ЦПК, судом апеляційної інстанції зазначені обставини були досліджені  і  встановлено, що  дійсно з торгової мережі ООО Вист-Сервіс в м. Кіровограді   згідно  накладної  від 10 жовтня 2007року   позивачкою  було  отримано  МФУ струйний, монітор і системний блок, всього на суму 5337грн. /а.с.106/.  Позивачкою були визнані  ці обставини, але з  її пояснень убачається, що комп’ютер  був придбаний насамперед для дітей, їх навчання  й  фактично  знаходиться  в їх користуванні.  Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.  

Матеріалами справи підтверджується, що сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_8, 2003року народження та дочку ОСОБА_9, 1997року народження.

З урахуванням  встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що  придбане  під час шлюбу спірне майно  є майном  дітей, оскільки  було придбано на потребу дітей, знаходиться в їх користуванні  і  тому  не може бути поділено між  сторонами.

          Таким чином, колегія суддів вважає доведеним  право власності  позивачки на Ѕ частину  спірного будинку з надвірними будівлями та Ѕ частину тракторного причепу, які  залишаються у спільної часткової власності сторін, вартість  цього майна складає  8500грн..

          Інше майно: телевізор „ДЄО Електронік”, м’який куточок „Панда”, меблеву стінку „Сільвія”, спальний гарнітур, меблеву стінку „Вікторія”, холодильник „Норд”, на загальну суму 10000грн., підлягає поділу між сторонами як  спільне майно подружжя, з урахуванням доводів  сторін щодо  предметного їх поділу  та  грошовою компенсацією за частку, що перевищує  Ѕ частину.

          В задоволенні позовних вимог про поділ зернозбирального комбайну Джон Дір 1075 ,  трактору колісного  МТЗ-80, сівалки, культиватора, дискової борони, котків  - відмовити.

          Відповідно до наведеного,  рішення суду першої інстанції  в  частині  яка оскаржена  є  незаконним через невідповідність висновків суду  дійсним обставинам справи, тому  має бути скасовано з ухваленням нового рішення.

         На підставі викладеного і керуючись ст.ст.303, 307, п.1, п.2 ч.1 ст.309, ст.ст.313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                        Вирішила:                    

         Апеляційну скаргу    ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Рішення   Кіровоградського  районного суду  Кіровоградської області  від  03 грудня  2009 року   скасувати  й  ухвалити нове рішення.

         Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

         Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину будинку з надвірними будівлями, що розташовані в с.Івано-Благодатне, вул.  Леніна, 48,  Ѕ частину  тракторного причепу 2ПТС-4, 1984року випуску, державний номер № НОМЕР_1, залишив у власності  ОСОБА_2  Ѕ частину вказаного  майна.

         У власність ОСОБА_3 виділити телевізор „ДЄО Електронік”, м’який куточок „Панда”, меблеву стінку „Сільвія”,   всього на загальну суму 5500грн.

         У  власність ОСОБА_2 виділити  спальний гарнітур, меблеву стінку „Вікторія”, холодильник „Норд”, всього на суму 4,500грн.

         В задоволенні  решти вимог  відмовити.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію на належну йому частку  у майні в розмірі 1000грн.

         Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржено  у  касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.                                            

         Головуючий:

        Судді: