Справа № 22ц – 565/10 Головуючий першої інстанції: Тихонова Н.С.
Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Лисенка П.П.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Базовкіної Т.М.,
при секретарі судового засідання: Аніщенко Д.В.,
за участю представників сторін: позивача – ОСОБА_2, відповідача – Сергєєвої К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства
«Комерційний банк «Надра»
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2009 року, яке ухвалене за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про повернення банківського вкладу та стягнення пені,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 р. ОСОБА_4 звернувся до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі – Банк) з позовом про повернення банківського вкладу та стягнення пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 6 серпня 2008 р. уклав з відповідачем договір строкового банківського вкладу (депозиту) (вклад «Класичний без поповнення»), за умовами якого передав Банку грошові кошти в сумі 1000000 грн. з виплатою 17,5% річних строком на 11 місяців: з 6 серпня 2008 р. по 6 липня 2009 р.
Посилаючись на те, що незважаючи на закінчення строку дії договору, Банк відмовляється повернути суму вкладу, позивач просив суд стягнути з відповідача суму вкладу з урахуванням індексу інфляції (1011000 грн.) та 3 відсотків річних (2054 грн. 79 коп.) на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, 17,5 % за користування грошима після спливу строку дії договору з 7 липня 2009 р. по 31 липня 2009 р. (11986 грн. 30 коп.) та на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» - 3% пені за кожен день прострочки виконання зобов’язання (750000 грн.), а всього – 1775041 грн. 09 коп.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Постановлено стягнути з Банку на користь позивача 1011000 грн. суми вкладу з урахуванням індексу інфляції, 2054 грн. 79 коп. - 3 відсотка річних від простроченої суми, 750000 грн. пені, 11986 грн. 30 коп. відсотків за користування грошима, а всього - 1775041 грн. 09 коп., розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі представник Банку вказує на невідповідність висновків суду нормам матеріального права й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 6 серпня 2008 р. ОСОБА_4 уклав з відповідачем договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Класичний без поповнення», за умовами якого передав Банку грошові кошти в сумі 1000000 грн. строком на 11 місяців: по 6 липня 2009 р. з виплатою 17,5% річних.
Незважаючи на закінчення строку дії договору Банк свої зобов’язання не виконав, суму вкладу позивачу не повернув.
З урахуванням викладених обставин та положень ст. ст. 526, 536, 610, 611, 625, 1060, 1073 ЦК України суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з банку суми своєчасно неповернутого вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період з 7 липня по 31 липня 2009 р., що становить 1013054 грн. 79 коп. Також судом правильно вирішено питання про стягнення з Банку на користь позивача 17,5% річних за користування його грошима після спливу терміну договору з 7 по 31 липня 2009 р. в сумі 11986 грн. 30 коп. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав. Положення цієї норми відтворені у п. 4.2 договору сторін від 6 серпня 2008 р. З наданої на запит апеляційного суду відповіді Банку від 16 березня 2010 р. вбачається, що сума депозитного вкладу в 1000000 грн. не списана з рахунку вкладника.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для відмови у позові у зв’язку з рішенням Національного Банку України про введення тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку, не заслуговують на увагу. Так, постановою Правління Національного Банку України від 10 лютого 2009 р. № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації» в Банку було призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік та мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10 лютого 2009 р. по 10 серпня 2009 р. В силу ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон), в редакції, що діяла до 6 серпня 2009 р., мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Частиною 2 ст. 85 Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Враховуючи, що строк виконання Банком зобов’язань за даним договором настав 6 липня 2009 р., тобто після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, його дія не розповсюджується на спірні правовідносини. Більш того, згідно ч. 3 ст. 85 Закону у названій редакції протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції (економічні), санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, законом не передбачена заборона на звернення до суду з позовами про стягнення неповернених вкладів та про задоволення таких вимог.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду в частині стягнення суми вкладу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також 17,5 % річних, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
В той же час, висновки суду щодо стягнення 3% річних за кожен день прострочки виконання зобов’язань не ґрунтуються на вимогах закону.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що у зв’язку з порушенням Бакном своїх зобов’язань щодо повернення суми вкладу є підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надати послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
В той же час суд не звернув увагу, що правовідносини стосовно банківських вкладів регулюються спеціальними нормами ЦК України (глава 71), а відповідальність за порушення грошових зобов’язань передбачена ст. 625 ЦК України, тому положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджуються на спірні правовідносини і відсутні законні підстави для стягнення на користь позивача 3% від суми вкладу за кожний день построчки його повернення в сумі 750000 грн.
Тому рішення суду в силу ч. 4 ст. 309 ЦК України необхідно в частині стягнення 3% пені за кожен день прострочення зобов’язання необхідно скасувати, ухваливши в цій частині нове рішенні про відмову у задоволенні цих вимог, та стягнувши на користь позивача остаточно 1025041 грн. 09 коп. своєчасно неповернутого вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми та 17,5% річних за період з 7 липня по 31 липня 2009 р.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2009 року в частині стягнення 3% за кожен прострочки скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про стягнення пені у розмірі трьох відсотків неповернутого вкладу за кожен день прострочки відмовити.
Стягнути остаточно з відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_4 1025041 грн. 09 коп. своєчасно неповернутого вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, а також 17,5 % річних за період з 7 липня по 31 липня 2009 року.
Рішення суду в частині розподілення судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: