Справа № 22ц-3286/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Юрченко І.М.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
01 червня 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді КоротенкаЄ.В.
суддів- Фарятьєва С.О., Дронської І.О.
при секретарі – Міняйленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб втратившими право користування житловим приміщенням,
встановила:
В жовтні 2009 року позивачі звернулись до Стахановського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб втратившими право користування житловим приміщенням , посилаючись на наступні підстави.
ОСОБА_3 з 05.03.1991 року є відповідальним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться на балансі ТОВ «Жилбудсервіс № 3». Крім нього в зазначеній квартирі зареєстровані: його дружина ОСОБА_2, син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_5 та онучка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідачі разом зі своєю малолітньою дитиною ОСОБА_6 мешкають за іншою адресою. Згідно акту виданого ТОВ «Жилбудсервіс № 3» в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, постійно мешкає ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_2 Також даним актом підтверджується, що відповідач ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 не мешкає 8 років, а саме з 2001 року, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взагалі ніколи не мешкали в зазначеній квартирі.
Крім того, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.02.2007 року, виданого УЖКГ м.Стаханова, ОСОБА_5 та її малолітній дочці ОСОБА_6 належить по 1/7 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2.
Згідно довідки про особовий рахунок, наданої ТОВ «Жилбудсервіс № 3» на позивача ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 від 05.03.1991р., і він та його дружина регулярно сплачують комунальні послуги. При цьому їм приходиться оплачувати комунальні послуги й за тих осіб, які в зазначеній квартирі прописані, але фактично в ній не проживають. На їх пропозицію добровільно виписатися відповідачі не реагують, у зв'язку з чим у позивачів виникла необхідність для звернення до суду.
На підставі зазначеного позивачі просили визнати ОСОБА_4. ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб, втратившими право користування житловим приміщенням було відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, позивач ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно із ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані в АДРЕСА_1 з 09.09.2009 року, фактично набувши право користування зазначеним житлом лише з цього часу.
Оскільки позивачі звернулись до суду із вказаним позовом 26 жовтня 2009 року, тобто менше ніж через два місяці після реєстрації ОСОБА_5 з дитиною у спірній квартирі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивачів підстав, передбачених ст.ст.71, 72 ЖК України, для визнання ОСОБА_5 втратившою право користування житловим приміщенням.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги той факт, що у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації мешкає хвора мати позивачки (що підтверджує сама ОСОБА_2.), яка займає окрему кімнату у квартирі з житловою площею всього 29,5 кв. м, що фактично робить неможливим проживання у цей час відповідачів із малолітньою дитиною у вказаній квартирі і що можна вважати поважною причиною їх тимчасового непроживання у спірному житловому приміщенні.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб, втратившими право користування житловим приміщенням відхилити.
Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 02 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.
Головуючий: _______________
Судді:_____________________