АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц -158\10 Категорія ЦП:27
Головуючий у першій інстанції - Драніков С.М.
Доповідач – Каранфілова В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Каранфілової В.М.
суддів - Троїцької Л.Л., Фальчук В.П.
при секретарі - Андрєєвої М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсною угоди,
встановила:
Позивач ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу вказуючи, що 11.07.2006 року відповідач позичив у нього 29 тисяч доларів США, які зобов’язався повернути до 01.05.2007 року.
Оскільки гроші відповідач не повернув, ставить питання про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування грошима на рівні облікової ставки Національного банку України, та процентів у розмірі 3% річних за прострочення повернення боргу, усього уточнивши позовні вимоги, просив стягнути в еквіваленті 428271,48 грн. та моральну шкоду у сумі 100 000 грн.
Відповідач позов не визнав, пред’явив зустрічні позовні вимоги про визнання угоди недійсною, вказуючи, що у серпні 2005 року між ним та ОСОБА_4 була укладена угода про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1. У виконання досягнутої угоди ОСОБА_4 передав йому у три прийоми 29 000 доларів США., а він 12.12.2005 року передав йому ключі від квартири та звільнив квартиру, а сам переїхав на інше місце проживання.
ОСОБА_4 розпоряджався квартирою, робив ремонт поселяв тимчасових мешканців.
10.06.2006 року ОСОБА_4 відмовився від договору купівлі-продажу квартири повернув йому ключі від квартири та сказав, щоб він повернув 29000 доларів США.
Оскільки у нього не було грошей, а від поетапного повернення грошей ОСОБА_4 відмовився, 01.02.2007 року під загрозою з боку ОСОБА_5 він вимушений був написати розписку, яку сьогодні позивач пред’явив у суді.
Рішенням суду від 09.09.2009 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 428271,48 грн., тобто суму боргу по розписці з урахуванням інфляції та процентів та 3% річних за прострочення боргу.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю – доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині стягнення суми процентів та інфляції з наступних підстав.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідач позичив у позивача 29 тисяч доларів США, які зобов’язався повернути до 01.05.2007 року.
Оскільки гроші відповідач не повернув, суд стягнув з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції, проценти за користування грошима, та проценти за прострочення суми боргу у розмірі 3% річних і обґрунтовано відмовив у позові ОСОБА_3 про визнання недійсною угоди.
Висновок суду про стягнення суми боргу та сум інфляції і 3% річних за прострочення боргу відповідає зібраним доказам по справі та підтверджений розпискою ОСОБА_3 про отримання грошей \а.с. 122\, та визнанням ОСОБА_3, що цю розписку дійсно писав він і що отримав вказані у розписці гроші і не повернув їх. Висновок суду відповідає вимогам ст..ст.1046, 1047, 1051 ЦК України та ст.. 625 ЦК України.
Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача суму боргу відповідно до курсу Національного банку України 770,00 грн. за 100,00 доларів США, виходячи з позовних вимог, що при розрахунку складає 223300 грн.
Посилання ОСОБА_4 на те, що суд виходив з курсу долара 7,70 грн., а на день розгляду апеляційної скарги курс долару США змінився, колегія не може взяти до уваги, оскільки колегія перевіряла законність рішення суду на момент його ухвалення, а ОСОБА_4 апеляційну скаргу на рішення суду не подавав.
Суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення індексу інфляції та 3% річних за період з 01.05.2007 року по 01.09.2009 року, тобто з моменту настання строку вимоги і до ухвалення рішення. Такий висновок суду відповідає вимогам ст.. 625 ч 2 ЦК України.
Однак при розрахунку інфляції та 3% річних суд невірно зробив розрахунок. Колегія вважає можливим зробити вірний розрахунок, виходячи з вимог закону.
Сума інфляції складає за період з травня 2007 року по вересень 2009 року з суми 159500 грн. (сума боргу в гривневому еквіваленті на момент строку повернення – 01.05.2007 року \29 000 х 5,5 \курс долара США на 01.05.2007 року \) 83578 гривень.
(Розрахунок інфляції: (159500 \сума боргу х 152,4 процент інфляції згідно з таблицею індексів інфляції за період з 05-2007 року по 09.2009 року а.с.10 : 100\ = 243078 грн.\сума боргу з інфляцією – 159500 \сума боргу = 83578 гривень сума інфляції).
Сума 3% річних з вищевказаної суми за період з травня 2007 року по вересень 2009 р \28 місяців складає 11165 грн. (3% : 12 міс.=0,25% х 28 міс.=7% х 159500 \сума боргу : 100 =11165 грн.).
Відповідно до стягнення суми процентів за договором позики за вимогами ст.. 1048 ЦК України, колегія вважає, що у цій частині позову необхідно відмовити позивачу з наступних підстав.
Ч 2 ст. 1048 ЦК України має диспозиційну норму, якою встановлена презумпція окремих видів договорів займу. Безпроцентним вважається договір займу, якщо одночасно виповнюються слідуючи умови:
1. у договорі не передбачені умови відносно розміру та порядку виплати процентів;
2. сторонами договору являються виключно фізичні особи;
3. сума договору не перевищує п’ятидесятикратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян;
4. договір займу не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.
Наслідком об’єднання вищевказаних вимог безпроцентності договору займу є та обставина, що у такому разі не застосовується правило ч 1 даної статті відносно визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України та виплати їх щомісячно до дня повернення займу.
В засіданні судової колегій сторони не підтвердили, що гроші були отримані для здійснення підприємницької діяльності.
За таких обставин ця частина позову ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Відносно позову ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди займу, колегія вважає, що суд обґрунтовано відмовив йому у позові, оскільки ОСОБА_6 не надав доказів про недійсність вказаної угоди та невідповідність її нормам закону. Крім того, ОСОБА_3 не надав ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції доказів укладення договору під впливом обману, насильства або інших підстав, передбачених ст.. 1051 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_3 про допит свідків, які безпідставно не були допитані судом першої інстанції, але вказані свідки також не підтвердили посилань ОСОБА_3 на те, що він написав розписку про отримання грошей у борг під впливом насильства.
З урахуванням викладеного, колегія вважає необхідним змінити рішення суду в частині розрахунку інфляційних стягнень та стягнень 3% річних за прострочення боргу та ухвалити нове рішення про відмову у позові про стягнення процентів за договором позики.
У зв’язку з вищевказаним вважає за необхідне ухвалити нове рішення на підставі вимог ст. 309 ч 1 п 4 ЦПК України та викласти резолютивну частину у новій редакції.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч 1 п 1, 2 , 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
в и р і ш и л а :
Апеляцій скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 вересня 2009 року
в частині стягнення суми інфляції та процентів змінити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 суму боргу 223300 грн. \двісті двадцать три тисячі 300 гривень, суму інфляції 83578 грн \вісімьмдесят три тисячі пятьсот сімдесят вісім грн. та 3% річних за просроченная боргу 11165 грн., а всього 265408 грн \двісті шістдесят п,ять тысяч чотириста вісім гривен.
В частині стягнення процентів за договором позики відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-ох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області В.М.Каранфілова
Л.Л.Троїцька
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області В.М.Каранфілова