АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
за участю секретаря Протасенка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2009 року по справі за позовом Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованої прибудови, третя особа яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2,
встановила:
12.06.2007 року позивач виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області звернувся до суду із позовними вимогами про зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовану прибудову літ. ?-2", розміром 6,13x3,50м., підвал, літ. ?-З", розміром 7,80x2,75+1,80x2,80 м., незавершене будівництво надбудови, літ. ?-5", розміром 3,70x3,20 м., а також навіс, літ. ?", розміром 3,02x5,00 м., по АДРЕСА_1 а також продовження стіни будинку, яким з'єднані два сусідні будинки, а саме житловий будинок по АДРЕСА_2 при цьому зазначивши, що при здійсненні перевірки державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю, щодо дотримання законодавства при будівництві біля домобудівлі АДРЕСА_3 виявлено самовільно збудовану ОСОБА_1 прибудову з обладнанням відводу крівлі на бік по межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, крім того, на існуючу стіну висотою біля двох метрів по межі земельних ділянок, нею додатково добудована стіна висотою до трьох метрів, чим порушуються права ОСОБА_2, оскільки може стати наслідком руйнування її будівлі.
У зв’язку з цими порушеннями, міською інспекцією ДАБК був виданий припис на ім’я ОСОБА_1 від 18.11.2005 року №312 про зобов'язання надати дозвільні документи на будівництво прибудови на другому поверсі на межі земельної ділянки з обладнанням відводу крівлі на бік земельної ділянки ОСОБА_2, в строк до 25.11.2006 року та припис від 23.12.2005 року №351 про демонтаж самовільно збудованої частини стіни які до теперішнього часу відповідачем ОСОБА_1 не виконані.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що постановленим рішенням суд вирішив питання, щодо прав і обов’язків її чоловіка ОСОБА_3, який не брав участі у розгляді справи у зв’язку з чим, воно суперечить нормам процесуального права та підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити з таких підстав.
Відповідно до норми ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
____________________________________
Головуючий у першій інстанції Боярський О.О. Справа № 22ц-3618/2009
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 6
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затверджено проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа , яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 належить 1/3 частина домоволодіння по вул. Кірова, 44-а у м.Білгород-Дністровську Одеської області на підставі договору купівлі-продажу від 08.08.1984 року.
З технічного паспорту на житловий будинок на території садиби за зазначеною адресою є самочинні прибудови літ. ?-2", розміром 6,13x3,50м., підвал, літ. ?-З", розміром 7,80x2,75+1,80x2,80 м., незавершене будівництво надбудови, літ. ?-5", розміром 3,70x3,20 м., а також навіс, літ. ?", розміром 3,02x5,00 м.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив реконструкцію та прибудову, не маючи належно затвердженого проекту
Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» забороняється експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).
В матеріалах справи відсутні дані про відповідність прибудов державним стандартам, нормам і правилам, відповідність матеріалів державним стандартам, технічним умовам, технологічним регламентам, забезпечення необхідної міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що позивачкою ОСОБА_1 порушуються права та законні інтереси ОСОБА_2, оскільки самочинна прибудова може стати наслідком руйнування будівлі останньої, а також на те, що зведення самочинного будівництва знаходиться по межі земельних ділянок.
Посилання ОСОБА_1 на те, що прийнятим рішенням, суд вирішив питання, щодо прав і обов’язків її чоловіка ОСОБА_3, який не брав участі у розгляді справи не заслуговують на увагу, оскільки неюне наведено підстав, передбачених ст.311 ЦПК України, за наявності яких рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, тому, відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ч.1 п.1ст. 307, ст. 308, ч.1 п.1ст. 314 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2009 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
в справі вищезазначених спадкоємців, судом першої інстанції вирішено не було. Копія спадкової справи з Ізмаїльської державної нотаріальної контори судом не витребувана