АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гайворонського С.П.,
Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 13 травня 2009 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про оголошення громадянина померлим, заінтересовані особи: відділ реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області та Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області,
встановила:
24 березня 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у шлюбі з гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 16 липня 2002 року. Від цього шлюбу 16 серпня 1995 року у них народився син ОСОБА_4. Після розірвання шлюбу її колишній чоловік виїхав за межі м. Болграда невідомо куди, та місце його перебування по теперішній час їй невідомо.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 11.08.2005 року ОСОБА_3 був визнаний безвісно відсутнім.
Посилаючись на те, що визнання померлим ОСОБА_3 заявниці необхідно для того, щоб Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області призначило пенсію по втраті годувальника сину, батьком якого являється ОСОБА_3, просила її вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заінтересовані особи : відділ реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області та Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області до суду не прибули, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, в свою чергу надали суду заяви про розгляд справи без участі їх представників (а.с. 19, 28, 31).
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 13 травня 2009 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення та ухвалення нового про задоволення її заяви у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Кодінцева С.В. Справа № 22ц- 3612/09
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: 64
2.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше проживав у АДРЕСА_2 та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 18 січня 2005 року він був знятий з реєстраційного обліку в м. Васильків Київської області, що підтверджується адресною довідкою від 09.04.2009 року, виданою сектором ГІРФО Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області (а.с.21-22) та довідкою ПП „Добробут та Комфорт” від 16.04.2009 р. (а.с. 34).
Судом першої інстанції також обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою судді Болградського районного суду Одеської області від 10.05.2005 року був оголошений у розшук у зв'язку з ухиленням від надання матеріальної допомоги на утримання дитини.
На час оголошення ОСОБА_3 у розшук, відповідно до повідомлення адресного бюро м. Києва та Київської області, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та 12.07.2006 року знятий з реєстраційного обліку в АДРЕСА_1 (а.с.37).
Як вбачається із довідки адресно-довідкового сектору Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області № 2-10/4978 від 30.04.2009 року місцем реєстрації ОСОБА_3 на час ухвалення судового рішення було: АДРЕСА_5 (а.с.40).
У зв’язку з цими обставинами та за клопотанням апелянта ОСОБА_2, судовою колегією було зроблено запити за останнім місцем проживання ОСОБА_3 на предмет додаткової перевірки його місця проживання (а.с.86, 87).
Згідно довідки завідуючого гуртожитком № 4 від 21.09.2009 року, ОСОБА_3 дійсно проживав за вищезазначеною адресою, однак 18.08.2009 року був знятий з реєстрації, у зв’язку з переїздом на постійне місце проживання в Одеську область. В якості доказу було надано копію картки прописки (а.с.91, 92).
Зазначені обставини також були підтверджені довідкою начальника Кіровського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області за № 2\13619 від 28.09.2009, в якій, окрім вищезазначених даних також було вказано про зняття з реєстрації у зв’язку з переїздом ОСОБА_3 до м. Болград Одеської області (а.с.96-98).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців.
Оскільки матеріали справи містили докази місця постійного проживання та реєстрації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання його померлим.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не прийнято до уваги рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 серпня 2006 року про визнання ОСОБА_6 безвісти відсутнім, та що вже майже три роки його місце знаходження невідоме, в даному випадку правового значення не мають, оскільки зазначені обставини, з урахуванням вищевикладеного, не дають підстав для визнання ОСОБА_6 померлим.
Доводи апелянта про те, що ухвалене рішення заважає встановити правильність пенсії неповнолітньому ОСОБА_4, також є безпідставними, оскільки згідно листа Управління пенсійного фонду в Болградському районі Одеської області, заявник вже отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, а тому оголошення ОСОБА_3 померлим ніяким чином не вплине на розмір пенсії, яка їй встановлена (а.с.29, 32).
Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи їй не було надано перекладача з української мови на російську, а тому рішення суду підлягає скасуванню, є безпідставним, так як звукозапис судового засідання свідчить про те, що заявник ОСОБА_2 не заявляла суду клопотання про необхідність участі у справі перекладача.
3.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно з’ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ч. 1 ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 13 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: \підпис С.М. Сегеда
\підпис С.П. Гайворонський
\підпис Н.А. Кононенко
Вірність копії посвідчую, суддя С.М. Сегеда