Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Пнівчук О.В., Гоблянського Я.Д.
секретаря Возняк В.Д.
з участю ОСОБА_1 її представника
адвоката ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 і визнання недійсним свідоцтва про право власності на це майно виданого ОСОБА_5 та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину вказаного будинковолодіння за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду від 16 листопада 2009 року, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з указаним позовом, посилаючись на те, що вона як дружина з покійним ОСОБА_7 проживали у побудованому ними за час шлюбу житловому будинку АДРЕСА_1, який належав їм на праві спільної сумісної власності. Після смерті ОСОБА_7, 1 січня 1995 року відкрилась спадщина на ? частину зазначеного будинку, яку вона фактично прийняла вступивши у володіння спадковим майном не звертаючись з заявою у нотаріальну контору про прийняття спадщини. Спадкоємцями зазначеного майна були також діти спадкодавця дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_6, які у встановленому законом порядку не прийняли спадщину. ОСОБА_9, вказувала позивачка, без її згоди без її згоди 9 листопада 2005 року ОСОБА_10 __________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-587/2010р. Головуючий у 1 інст. Головенко О.С.
Категорія 37 Доповідач Фединяк В.Д.
виготовив на своє ім’я свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 і зареєструвався в належному їй будинку.
Під час розгляду справи ОСОБА_6 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_11 і ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину спірного житлового будинку, вказуючи на те, що він на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 проживав у житловому будинку АДРЕСА_1, проводив у цьому будинку поточні ремонти та добудував господарські споруди. Позивач вважав, що за частину спадкового майна він сплатив сестрі ОСОБА_3 грошову компенсацію, тому 1\2 частина спірного майна належить йому на праві власності як спадкове майно після смерті батька.
Рішенням Болехівського міського суду від 16 листопада 2009 року визнано недійсним свідоцтво про право власності №3285/22 на будинковолодіння АДРЕСА_3 яке видане ОСОБА_6 9 листопада 2005 року Івано-Франківським ОБТІ.
Цим же рішенням позови ОСОБА_1 та ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частини і за ОСОБА_6 право власності на ? частини будинковолодіння АДРЕСА_4
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині визнання права власності за ОСОБА_10 на ? частину спірного будинковолодіння і задовольнити повністю поданий нею позов, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував всі обставини справи, дав неправильну оцінку показанням свідків з її сторони, тому ухвалив помилкове рішення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити подану скаргу.
ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 і ОСОБА_12 і визнаючи за ними право власності відповідно на ? і ? частини житлового будинку АДРЕСА_3 суд першої інстанції виходив з того, що належну спадкодавцю ОСОБА_7 ? частину спірного будинку в рівних долях сторони успадкували після смерті спадкодавця 1 січня 1995 року шляхом вступу в управління спадковим майном.
Такий висновок суду є передчасним і погодитись з ним на можна.
Згідно ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
ОСОБА_13 не подавав апеляційну скаргу на рішення суду у справі.
Відповідно до статті 525 ЦК 1963 р., чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, 1 січня 1995 року відкрилась спадщина на ? частину частини житлового будинку АДРЕСА_4 Спадклємцями спадкового майна за законом буда його дружина ОСОБА_1, яка проживала разом з спадкодавцем та повнолітні діти - дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_13. Зазначених обставин і щодо вартості спірного будинку у розмірі 102161 грн. сторони не заперечують.
Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно з п. 124 також чинної на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.75 N 45/5, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном серед іншого можуть бути довідка управління будинками, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку в період 6 місяців після дня смерті спадкодавця.
Таких документів, які б підтверджували, що ОСОБА_6 вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини у матеріалах справи немає.
Суд відхиляє показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про проживання ОСОБА_6 після смерті спадкодавця у спірному будинку, оскільки вини суперечать показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про проживання ОСОБА_6 з сім’єю в іншому населеному пункті та здійснювали будівництво житлового будинку, які суд вважає достовірними.
Факт неприйняття ОСОБА_6 спадщини після смерті батька 1 січня 1995 року підтверджується також його заявою нотаріальній конторі від 25 серпня 2005 року про видачу свідоцтва про право власності на спірне спадкове майно матері ОСОБА_1 (а.с. 201).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення у цій справі. невідповідність висновків суду обставинам справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволення позову за недоведеністю позовних вимог і задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Розподіл судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суд присуджує відповідно ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Болехівського міського суду від 16 листопада 2009 року в частині визнання за ОСОБА_6 право власності на ? частини будинковолодіння АДРЕСА_3 щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі та у частині стягнення судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати.
Ухвалити у цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину будинковолодіння АДРЕСА_5 за недоведеністю позовних вимог.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на будинковолодіння АДРЕСА_4
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1. 255 грн. судового збору та 60 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_1 498 грн. судового збору в дохід держави.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.
Головуючий: В.Д. Фединяк
Судді: О.В. Пнівчук
Я.Д. Горблянський