АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №10-101 2010р. Головуючий у 1-й ін-т.: Музичук Н.Ю.
Категорія: скарга на постанову Доповідач: Квятковський А.С.
про порушення кримінальної
справи
22 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Іващука В.Я.
Суддів: Гладкого С.В., Квятковського А.С.
З участю прокурора: Кузьмарука О.О.
Захисника: ОСОБА_2
Особи, яка подала скаргу: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду в м. Рівне апеляцію ОСОБА_3 на постанову Рівненського міського суду від 2 квітня 2010 року
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Рівненського міського суду від 2 квітня 2010 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови заступника прокурора м.Рівне Мороз Л.С. від 25 лютого 2010року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України
Згідно постанови заступника прокурора м.Рівне ОСОБА_3, працюючи старшим інспектором відділу митного контролю "Городище" Рівненської митниці пропустив через митний кордон України автомобіль "Фольксваген-Пасат" під керуванням ОСОБА_5, достовірно знаючи, що він порушив граничний строк транзиту транспортного засобу. В подальшому з метою укриття факту порушення митних правил вніс до офіційного документу - в акт огляду транспортного засобу завідомо неправдиву інформацію про те, що порушень вимог митних правил відносно транзиту транспортного засобу не встановлено. Внаслідок цих неправомірних дій було заподіяно істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів влади та ненадходження до бюджету коштів у вигляді сплати штрафу.
У поданій апеляції ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду незаконна, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому доводить, що митне оформлення транспортного засобу "Фольксваген-Пасат" під керуванням ОСОБА_5, який слідував в республіку Литва він провів відповідно до чинного законодавства з дотриманням технологій прикордонного та митного контролю. Акт огляду транспортного засобу відповідає дійсності, оскільки порушень митних правил при огляді він не виявив. Вважає, що його діями істотної шкоди державним інтересам заподіяно не було, як і не було заподіяно шкоди, пов'язаної з підривом авторитету органів влади, так як відсутні потерпілі За цих обставин та за відсутності прямого умислу вважає, що в його діях відсутні ознаки цих злочинів.
Виходячи з наведеного, просить постанову суду скасувати, а його скаргу задовольнити та скасувати постанову заступника прокурора про порушення кримінальної справи та відмовити в порушенні кримінальної справи
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та захисника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію частково і просять скасувати постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи, а від вимоги в частині вирішення питання про відмову в порушенні справи відмовляються, думку прокурора про залишення постанови місцевого суду без зміни, перевіривши матеріали скарги, та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Колегія суддів приходить до висновку, що вимоги в апеляції про скасування постанови про порушення кримінальної справи є безпідставними. У даному випадку апеляційний суд не вправі ухвалювати таке рішення, оскільки за змістом кримінально процесуального закону постановлення рішень з питань, зазначених у ст.236-8КПК є компетенцією місцевого суду.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Згідно ч. 2 ст.94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Зазначених вимог закону, при розгляді справи за скаргою ОСОБА_3 суд першої інстанції не дотримався.
За змістом ч.1 ст.364 КК України обов'язковою умовою притягнення особи до кримінальної відповідальності за вказаною статтею є наявність трьох ознак в сукупності – це умисне використання службового становища з корисливим мотивом чи з інших інтересів, або в інтересах третіх осіб, якщо було заподіяно істотну шкоду державним чи громадським інтересам або правам, свободам та інтересам окремих громадян чи юридичним особам.
Як видно з постанови про порушення кримінальної справи та матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи за даною статтею КК, таких достатніх даних, які б переконливо свідчили про наявність в діях ОСОБА_3 саме даного складу злочину за наявності усіх обов'язкових його ознак, суд першої інстанції не перевірив і у своїй постанові не навів. Крім того, судом при розгляді матеріалів не враховано той факт, що кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була порушена 25 лютого 2010року, а постановою Апеляційного суду Рівненської області від 11 лютого 2010року ОСОБА_5 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.349МК України у вигляді штрафу в розмірі 8500грн. Зазначена постанова набрала чинності.. Разом з тим, при вирішення питання щодо наявності істотної шкоди, про що зазначалось у постанові прокурора про порушення справи, наявність зазначеної постанови має відповідне значення, яка у даній справі не врахована.
Що стосується порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 ще й за ознаками ч.1 ст.366КК України, то при перевірці підстав, суд першої інстанції повинен був врахувати, що об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекручуванні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи, що передбачає такі дії, як внесення до документів неправдивих відомостей, інше підроблення документів, або складання і видача неправдивих документів.
Матеріали дослідчої перевірки достовірно свідчать про те, що ОСОБА_3 діяв відповідно вимог п.3 ст.40МК України. Перевівши автомобіль ОСОБА_5 із "зеленого коридору" в "червоний коридор" він здійснив митний контроль транспортного засобу згідно Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон", затвердженої спільним наказом ДПСУ та ДМСУ від 11 червня 2008року та міністерства юстиції від 14 серпня 2008року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1989 від 24.12.2003року.
Виходячи з того, що у базі даних "Орієнтувань порушників митних правил" ОСОБА_5 та автомобіль на якому він слідував не значився, а при огляді транспортного засобу заборонених для ввезення в України предметів, речовин, матеріалів і т.д. виявлено не було, ОСОБА_3 було складено акт №4268 від 12 вересня 2009року, який відповідав дійсності.
За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому суду належить ретельно перевірити наявність підстав для порушення відносно ОСОБА_3 кримінальної справи за ознаками вказаних злочинів і в залежності від встановленого прийняти законне й обгрунтоване процесуальне рішення.
Керуючись ст.365,366,382 КПК України, колегія суддів:-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково
Постанову Рівненського міського суду від 2 квітня 2010року за скаргою ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд під головуванням іншого судді.
Судді:
Іващук В.Я. Гладкий С.В. Квятковський А.С.