.
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № - 22-1954- 2010р Головуючий у 1-й інстанції Рачкелюк Ю.В.
Категорія 27 Доповідач Черненко В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
02 червня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Черненко В.В.
Суддів Савченко С.О
Потапенко В.І.
При секретарі Животовській С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Державний ощадний банк України» на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2010 року по справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
ВСТАНОВИЛА :
ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що 27 липня 2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №177, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано споживчий кредит на суму 5000 гривень на термін до 27.07.2009 року.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до договорів поруки від 27.07.2006 року за № № 349,350 зобов’язувались перед позивачем нести солідарну відповідальність у випадку не виконання зобов’язань по кредитному договору. Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконала внаслідок чого станом на 01.01.2010 року утворилась заборгованість по кредиту в сумі 5718.88 гривень, які позивач просить стягнути солідарно з відповідачів по справі.
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2010 року позовні вимоги було задоволено частково.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції встановив, що 27 липня 2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №177, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано споживчий кредит на суму 5000 гривень на термін до 27.07.2009 року.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до договорів поруки від 27.07.2006 року за № № 349,350 зобов’язувались перед позивачем нести солідарну відповідальність у випадку не виконання зобов’язань по кредитному договору. Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконала належним чином внаслідок чого станом на 01.01.2010 року утворилась заборгованість по кредиту в сумі 5718.88 гривень.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд визнав за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості по кредиту в розмірі 5718 гривень 88 копійок, посилаючись при цьому на ст.ст. 509,526,610,1054,1055 ЦК України та кредитний договір №177 від 27 липня 2006 року.
В частині позовних вимог, щодо солідарного стягнення боргу з відповідачів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд дійшов висновку за необхідне відмовити виходячи з того, що позивач в порушення п.4.2 договору поруки, пред’явив вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язань.
Відповідно до п.4.2 договору поруки порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язань по кредитному договору №177 від 26 липня 2006 року не пред’явить вимоги до поручителя.
З матеріалів справи вбачається , що позивач на протязі 6 місяців після настання строку виконання зобов’язань по кредитному договору не пред’явив ніяких вимог до поручителя.
В матеріалах справи на а.с. 2 знаходиться повідомлення направлене на адресу ОСОБА_3 позивачем, з якого вбачається, що позивач просить ОСОБА_3 в строк до 23.11.2009 року взяти на контроль та вжити всі можливі заходи для погашення заборгованості кредитопозичальником, в іншому випадку матеріали будуть передані до суду.
Колегія суддів вважає, що дане повідомлення не є вимогою до ОСОБА_3 про виконання своїх зобов’язань по договору поруки, а є повідомленням про те , що ОСОБА_2 не виконує боргові зобов’язання.
На адресу співвідповідача ОСОБА_4 взагалі не направлялось ніяких повідомлень та не пред’являлись вимог, як до поручителя.
Таким чином колегія суддів вважає , що суд першої інстанції встановивши дійсні обставини по справі дійшов правильного висновку.
Справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статі 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Обставини на які посилаються скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.
Колегія судів вважає, що скаржником не надано переконливих доказів , що висновки суду першої інстанції є помилковими.
Суд першої інстанції правильно керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ВАТ «Державний ощадний банк України» - відхилити.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 18 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На Ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий
Судді
.