АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18 травня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Гончаренко В.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
з участю секретаря Протасенка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” на ухвалу Примор ського районного суду м.Одеси від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ПАТ “Райфайзен Банк Аваль”, ПП “Інвест-Прогрес”, третя особа ОСОБА_4 про внесення змін до кредитного договору, -
встановила:
16.02.2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 липня 2006 року між ним та ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” був укладений кредитний договір та надано кредит на фінансування інвестування в будівництво багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1 квартир №№ 45 та 54 відповідно до договору про інвестування №Г1/И-61 від 12.01.2006 року та Г1/И-62 від 12.01.2006 року, укладених між ним та ТОВ «Інвест-Прогрес» у розмірі 195 400 доларів США зі сплатою 13,25 % річних .
12.02.2010 року ОСОБА_3 звернувся із клопотанням про забезпечення позову шляхом призупинення виплат кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів, які можуть бути нараховані до виплати, до розгляду та вирішення справи по суті.
Ухвалою Примор ського районного суду м.Одеси від 18 лютого 2010 року це клопотання задоволено.
В апеляцiйнiй скарзi ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” вважаючи, що вищезазначена ухвала суду є незаконною, просить про її скасування.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість ухвали суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 16.02.2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен банк Аваль», Одеської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль», товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес» про внесення змін до кредитного договору, посилаючись на те, що 10.07.2006 року між ним та відповідачем укладений кредитний договір №014/0079/74/59333 та надано кредит на фінансування інвестування в будівництво багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1 квартир №№ 45 та 54 відповідно до договору про інвестування №Г1/И-61 від 12.01.2006 року та Г1/И-62 від 12.01.2006 року, укладених між ним та відповідачем ТОВ «Інвест-Прогрес» у розмірі 195 400 доларів США зі сплатою 13,25 % річних.
Відповідно до п. 4.4 цих договорів плановий строк закінчення будівництва і здачі об’єкту в експлуатацію 4-й квартал 2007 року. Але, станом на лютий місяць 2010 року вищезазначені квартири не добудовані та не передані йому у власність.
____________________________
Головуючий у першій інстанції Дерус А.В Справа № 22ц-3320/2010
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: У-7
Крім того, умовами п.1.4 кредитного договору передбачена можливість зменшення відсоткової ставки за кредитом до рівня 12 % річних при передачі до банку правовстановлюючих документів на квартири в будинку який буде введено в експлуатацію, що є суттєвим зниженням вартості кредиту.
Ним виконані зобов’язання перед «ТОВ Інвест-Прогрес» щодо оплати вартості квартир, проте, станом на лютий 2010 року, вищезазначені квартири не добудовані та не передані йому у власність.
Він розраховував продати квартиру за ринковою вартістю після її будівництва та цими коштами провести розрахунок з банком за кредитом та відсотками, але вищезазначена ситуація порушила його наміри.
Посилаючись на вищевикладене та на суттєві зміни обставин, які пов’язані з валютним ринком України, позивач просив внести зміни до розділу 3 кредитного договору шляхом додавання пункту 3.9 в наступній редакції «В разі не отримання Позичальником об’єкту кредитування за цим договором в строки та на умовах договорів про інвестування №Г1/И-61 від 12 січня 2006 року та №Г1/И-62 від 12.01.2006 року виплату кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, та інші платежі, які можуть бути нараховані до виплати Позичальником на виконання умов цього договору-припиняється до вирішення питання щодо його отримання в натурі».
Задовольняючи заяву про забезпечення позову у спосіб запропонований позивачем, суд першої інстанції послався на те, що заява обґрунтована та є такою, що підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оскільки, предметом позовних вимог є внесення змін до розділу 3 кредитного договору шляхом додання пункту 3.9 з метою спонукання відповідачів щодо зобов’язань за укладеними договорами, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або, навіть, зробити неможливим виконання рішення /наразі задоволення позовних вимог/, саме в період до вирішення спору по суті .
З огляду на обставини справи та обставини, наведені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, які свідчать про можливі утруднення або неможливість виконання рішення суду у даній справі в разі внесення змін до договору, судова колегія приходить до висновку, що обраний судом засіб забезпечення позову відповідає заявленим позовним вимогам та здатний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Однак, враховуючи, що у тексті резолютивної частини використаний судом понятійний апарат не відповідає юридичній природі наявним правовідносинам /замінено поняття платежів за кредитним договором на поняття «кредит»/, колегія суддів вважає необхідним викласти резолютивну частину ухвали в іншій редакції.
Відповідач в апеляційній скарзі не навів доводів, які б давали підстави вважати, що позивач не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення.
Керуючись п.3 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” в особі Одеської обласної дирекції ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” задовольнити частково.
Ухвалу Примор ського районного суду м.Одеси від 18 лютого 2010 року змінити, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції:
Зупинити щомісячне погашення кредиту згідно п.1.3. кредитного договору №014/0079/74/59333 від 10 липня 2006 року, відсотків за користування кредитом та інших платежів, які можуть бути нараховані за кредитним договором №014/0079/74/59333 від 10 липня 2006 року до вирішення спору по суті.
В решті частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: