АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Гайворонського С.П.,
Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2007 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,
встановила:
06 вересня 2007 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1(далі – спірна квартира), мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у 2001 році залишив добровільно спірну квартиру, його місце знаходження невідоме, квартирою відповідач не цікавився більш як 5 років. Останнє відоме місце мешкання ОСОБА_2 - спірна квартира, в якій відповідач не знаходиться.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив його вимоги задовольнити у повному обсязі.
Справа розглянута у відсутність відповідача ОСОБА_2
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені у повному обсязі.
На вказане рішення відповідачем ОСОБА_2 05.08.09 року подана апеляційна скарга разом із заявою про поновлення спорку на його апеляційне оскарження.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 01 вересня 2009 року строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення апелянту був поновлений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судового рішення із направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Калашнікова О.І. Справа № 22ц- 4279/09
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: 44
2.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що відповідач більше шести місяців без поважних причин не користувався спірною квартирою. При цьому, суд зазначив, що судом не встановлено обставин, які б заважали ОСОБА_2 вселитись та мешкати у спірній квартирі.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі ордеру № 102, виданого бюро обміну житловими приміщеннями м. Одеси від 24.01.1963 року відповідач ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований у спірній квартирі (а.с.12).
Крім того, судом не було враховано, що на час звернення позивача ОСОБА_3 до суду із зазначеним позовом та на час ухвалення судового рішення, відповідач ОСОБА_2 відбував покарання в Одеській виправній колонії № 14 за вироком Київського районного суду м. Одеси від 18.11.2002 року (а.с. 35).
З цих підстав, висновок суду про відсутність поважних причин у ОСОБА_2 на проживання у спірній квартирі, є передчасним і таким, який спростовується наявними у справі доказами.
Судова колегія зазначає, що відповідно до п.7 ч. 3 ст. 71 ЖК України в разі засудження наймача житлового приміщення до позбавлення волі за ним зберігається житлове приміщення на весь час відбування покарання, в разі якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» норми Конституції України є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції України і у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії.
Згідно ч. 3 ст. 47 Конституції України та п. 15 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Крім викладеного, судова колегія зазначає, що суд розглянув справу у відсутність відповідача ОСОБА_2, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
До такого висновку судова колегія дійшла, виходячи із наступного.
Відповідач ОСОБА_2 не повідомлявся в установленому законом порядку про час і місце попереднього судового засідання, та судового засідання, в якому було ухвалено судове рішення, тобто на 02.10.2007 року.
Згідно протоколу судового засідання, ведення якого, між тим, не передбачено діючим цивільно-процесуальним законодавством, вбачається, що за останнім місцем проживання відповідач не перебуває.
З цих підстав, суд повинен був здійснити виклик його до суду в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 74 ЦПК України.
Судова колегія зазначає, що у разі, якщо місцезнаходження відповідача невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, то на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 52 від 25 січня 2006 року оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків. Засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження у 2007 році була газета “Урядовий кур’єр”, а місцевої сфери розповсюдження по Одеській області була газета “Чорноморські новини”.
3.
Проте, призначаючи справу до судового розгляду, суд першої інстанції не врахував вимог зазначеної Постанови КМУ і не маючи відомостей про місцезнаходження відповідача, не здійснив його виклик через друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Виклик відповідача в судове засідання на 02.10.2007 року через оголошення у друкованому засобі масової інформації лише місцевої сфери розповсюдження, яким є “Чорноморські новини” (а.с.20-21), не можна вважати належним повідомленням.
У відповідності до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, є безумовною підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, рішення суду не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення – скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи слід врахувати наведене, у відповідності до вимог чинного законодавства вжити заходів до виклику в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, встановити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, виконати інші вимоги, передбачені ст. 214 ЦПК України, після чого ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 303, п.5 ч.1 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 311, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області: \підпис С.М. Сегеда
\підпис С.П. Гайворонський
\підпис Н.А. Кононенко
Вірність копії посвідчую, суддя С.М. Сегеда