Апеляційний суд Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Справа № 22-2215/ 2010                                                                     Головуючий у 1 інстанції – Бевз О. Ю.

Категорія - 57                                                                                     Доповідач – Головань А. М.

У Х В А Л А

Іменем  України

27 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

           головуючої судді     -   Кривохижі В. І.

           суддів                        -   Голованя А. М.

                                                  Черниш Т. В.

           при секретарі           -    Салабай М.В.                                                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, за 2007-2009 роки, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Зазначав, що він має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати його здійснити відповідні перерахунки за 2007-2009 роки.

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Суд визнав незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, та зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням підвищення в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні вимог про  здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної допомоги дітям війни за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року відмовлено.

    В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права.

    Позивачем постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена.

    Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду  в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

  Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

 Суд встановив, що ОСОБА_2 набув статусу дитини війни відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання  підвищення до  пенсії в розмірі, визначеному ст.6 цього Закону .

Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується  ст.46 Конституції України.

У 2007-2009 роках управління Пенсійного фонду не нараховувало ОСОБА_2 кошти,  передбачені ст.6 Закону  «Про соціальний захист дітей війни».

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розмір підвищення до пенсії не може бути визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте з такими доводами  погодитись не можна.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань  призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов’язав  управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 зазначені кошти за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року, виходячи  з  того,  що  рішеннями  Конституційного  Суду України  №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Також не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни та відсутність порядку перерахування, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

            Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України  № 1691- VI від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області відхилити.

Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча

Судді