Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-1784 2010                                                  Головуючий у 1- й інстанції – Гармаш Т. І.

Категорія - 57                                                          Доповідач -  Савченко С. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 травня 2010 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого судді  -   Гайсюка О. В.

          суддів                        -   Чорнобривець О. С.

                             -   Савченко С. О.

          при секретарі           -     Пітель Г.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2010 року за по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсій.

           Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

            В січні 2010 року  ОСОБА_3  звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області, у якому просила поновити строк для захисту порушеного права на доплату до пенсії, передбаченої  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та її нарахування і виплату, починаючи з 22 травня 2008 року.

           Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від                  17 лютого 2010 року позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області щодо нездійснення підвищення та виплати до пенсії соціальної допомоги позивачу на 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни», відповідно до               ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з                      09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня                        2008 року, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області здійснити щомісячне нарахування і виплату підвищення до пенсії соціальної допомоги позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня            2008 року в подальшому на період, протягом якого позивач має право на зазначену добавку. В решті вимог відмовлено.

             Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити, в задоволенні позовних вимог.

            Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області зазначає, що питання встановлення підвищення пенсії дітям війни чинним законодавством не врегульовано, так як з моменту відновлення дії ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено механізм обчислення зазначеного підвищення.

              На думку апелянта, суд першої інстанції не встановив, хто із суб’єктів владних повноважень зобов’язаний нараховувати суми виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

              Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області вважає, що фінансування виплат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має здійснюватись за рахунок Державного бюджету України.

              Стосовно задоволення судом вимог позивача у 2008 році, апелянт, посилаючись на п. 8 Постанови від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» вважає, що розмір підвищення до пенсії встановлено зазначеною постановою.

              Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

               Як встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.

               У відповідності до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи держана соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік.

                Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007                                                                                             визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”.

                Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги позивача у 2007 році, а саме, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

                Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю             6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

                Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

              Оскільки з 01.01.2008 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470 грн., то відповідач з січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачу у розмірі 47 грн.

              Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже, з 22 травня 2008 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу підвищену відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсію. При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

               За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу у 2008 році, однак невірно визначив період, за який його слід зробити. Так, судом першої інстанції правильно вказана початкова дата проведення даного підвищення, а саме - 22 травня 2008 року, однак не вказана кінцева дата проведення перерахунку підвищення до пенсії позивачу як «дитині війни».

              З огляду на те, що позивачем були заявлені позовні вимоги про перерахунок пенсії  як особі, що має статус «дитини війни» без зазначення кінцевої дати такого перерахунку, а суд першої інстанції визнав неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення до пенсії позивачу лише за період з 9.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і позивачем постанова суду не оскаржена, - рішення суду щодо зобов’язання відповідача здійснювати щомісячне нарахування та виплату підвищеної пенсії  після 31 грудня 2008 року є безпідставним та необгрунтованим. Обставини справи щодо неправомірності дій чи бездіяльності відповідача по виконанню ст.ст.6, 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2009 року судом першої інстанції не з»ясовувались, висновки суду з цього питання у мотивувальній частині постанови суду відсутні, що за відсутності апеляційної скарги позивача є процесуальною перешкодою для скасування  постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення в цій частині нового рішення.

      Крім того, вимоги позивача про зобов’язання здійснювати перерахунок підвищення до пенсії «дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії, не підлягають задоволенню, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

   Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взяте до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання. До того ж у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи  державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов»язань.  

             За таких обставин колегія суддів вважає, що при правильному по суті вирішенні питання, суд першої інстанції повинен був вказати кінцеву дату проведення перерахунку підвищення до пенсії  позивачу у 2008 році згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, залишивши  в решті оскаржену постанову   без змін.

             Керуючись  ст.ст.303, 304,307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -  

  у х в а л и л а:

             Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

                           Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від               17 лютого 2010 року змінити, вказавши кінцеву дату проведення перерахунку підвищення до пенсії  позивачу у 2008 році згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

              В іншій частині постанову суду залишити без змін.

              Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: