Апеляційний суд  Кіровоградської  області

Справа № 22 -1698 -  2010р     Головуючий у 1-й інстанції -  Кабанова В.В.    

Категорія –  41                                      Доповідач - Черненко В.В.

                               УХВАЛА

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 травня  2010  року .             Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                                                            Головуючого судді – Черненко В.В.

                                                       Суддів – Спірідонової Л.С. Потапенко В.І.

                                                        при секретарі – Животовській С.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2  на рішення Кіровського районного  суду м. Кіровограда  від 21.10.2009 року  по справі за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 , ОСОБА_1  про визначення порядку користування  житловим приміщенням,  вселення в житлове  приміщення  та   усуненні перешкод в користуванні квартирою.  

                                  ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_5, ОСОБА_1  про визначення порядку користування  житловим приміщенням,  вселення  в житлове приміщення  та   усуненні перешкод в користуванні квартирою.

 На обґрунтування позовних вимог зазначила, що  вона є власницею 1\3 частини АДРЕСА_1, корпус 1 на підставі свідоцтва про  придбання майна з прилюдних торгів від 17.04.2003 року. Власником 2/3 частини квартири є ОСОБА_5. На протязі 4 років  відповідачі чинять їй  перешкоди в користуванні  її частиною квартири. Спірна квартира має загальну площу 41,9 кв. м. і складається з двох кімнат:14,45 кв. м та 13,32 кв. м  кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору, лоджії.   Позивач просила постановити рішення про вселення її до АДРЕСА_1 Визначити порядок користування житловим приміщенням, виділивши їй у користування  ізольовану кімнату площею 13,32 кв. м. , а відповідачам виділити в користування кімнату 14.45 кв. м. , коридор, туалет, кухню, ванну кімнату залишити в загальному користуванні. Зобов’язати відповідачів  не чинити  їй  перешкоди у користуванні зазначеною квартирою.

Під час судового розгляду  представником позивача було заявлене клопотання про заміну  неналежного відповідача ОСОБА_5 на належних відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда  від 19.03.2008 року таке клопотання було задоволено. Позивач підтримала свої позовні вимоги до належних відповідачів по справі.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від   21 жовтня 2009 року   позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6. ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,  задоволено.

В апеляційній     скарзі    ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованність   рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційної     скарги   та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів  апеляційного суду дійшла висновку, що  апеляційна  скарга  підлягає   задоволенню частково  , рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд  до суду першої інстанції з наступних підстав.              

Задовольняючи позовні вимоги   , суд першої інстанції дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню. Суд першої інстанції  вирішив: усунути перешкоди шляхом виділення в користування позивачки ОСОБА_3 переплановану житлову кімнату «5» площею 11.06 кв. м , в користування ОСОБА_2. , ОСОБА_4 виділити житлову кімнату «6» площею 13.32 кв. м., в загальному користуванні залишити кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню, створений коридор, що веде до житлових кімнат, та вхід до квартири. Для ізольованої житлової кімнати «5» пл..14.45 кв. м. необхідно на відстані 1 метра від стіни суміжної кімнати «6» улаштувати перегородку товщиною до 0,15 м по всій ширині кімнати з організацією дверного прорізу, для створення коридору, що веде до житлових кімнат. Запропонований варіант користування квартирою зображено в додатку №1 до висновку.

Як вбачається  з  матеріалів справи, позивач зверталась до суду з  вимогами  про вселення її до АДРЕСА_1, просила  визначити порядок користування житловим приміщенням, виділивши їй у користування  ізольовану кімнату площею 13,32 кв. м. , а відповідачам виділити в користування кімнату 14.45 кв. м. , коридор, туалет, кухню, ванну кімнату залишити в загальному користуванні та  зобов’язати відповідачів  не чинити  їй  перешкоди у користуванні зазначеною квартирою.

 Суд першої інстанції  фактично  постановив  рішення  тільки в частині  позовних вимог про  порядок  користування  спірною квартирою про що свідчить резолютивна частина рішення. Відносно   позовних вимог, викладених в позовній заяві,  про  вселення та усунення перешкод в користуванні  квартирою суд першої інстанції  нічого не висловився, про що свідчить як мотивувальна частина так і резолютивна частина рішення.

Відповідно до статті 10 ЦПК України  суд сприяє всебічному  і повному  з’ясуванню обставин  справи: роз’яснює особам , які беруть  участь у справі , їх права та обов’язки попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках , встановлених цим Кодексом.

 Відповідно до ст..11 ЦПК України  суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 Відповідно до статті 215 ЦПК України в своєму рішенні суд повинен вказувати мотиви з яких суд вважає встановленою наявність , або відсутність  фактів , якими обґрунтовувались  вимоги чи заперечення, бере до уваги  або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні  нормативно правові  акти. В резолютивній частині суд повинен  зазначити  висновки суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, висновки суду по суті позовних вимог, розподілу судових витрат.

 Крім того при розгляді справи  суд повинен дотримуватись норм ЦПК України .

 З матеріалів справи вбачається , що при розгляді справи  судом першої інстанції  було допущено порушення норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було розглянуто в повному обсязі , вимоги викладені в позовній заяві.

Також з матеріалів справи вбачається, що  відповідачі по справі  не були належним чином повідомленні про розгляд справи, який відбувся 30 вересня 2009 року, та 21 жовтня 2009 року ., про що свідчать матеріали справи. Зокрема на  а. с.  127 знаходиться зворотне повідомлення про вручення судової  повістки ,  відповідної до якої ОСОБА_1, ОСОБА_4,  ОСОБА_2 викликались до суду на 30.09.2009 р. Із повідомлення вбачається, що повістка вручена  ОСОБА_1 особисто, за адресою АДРЕСА_1.  З матеріалів справи  вбачається , що тільки ОСОБА_1 проживає за зазначеною адресою, а ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_2. З матеріалів справи вбачається , що відповідачі в даному судовому засіданні участі не приймали, оскільки не були належним чином повідомлені про  день та час розгляду справи відповідно до ст. 74 ЦПК України.  Також з матеріалів справи вбачається . що в судове засідання яке відбулось  21 жовтня 2009 року, відповідачі по справі:  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 взагалі не викликались, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до ст.. 303 ЦПК України  апеляційний суд не обмежений  доводами апеляційної скарги, якщо під час  розгляду справи  буде встановлено неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального  права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

 Виходячи із встановленого,  колегія суддів вважає , що  судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права  при розгляді даної справи так , як судом першої інстанції  не було розглянуто всі позовні вимоги викладені в позовній заяві. Крім  того  справа була розглянута у відсутності відповідачів по справі   ОСОБА_4 та ОСОБА_2   , які  не були належним чином повідомлені   про день та час розгляду  справи  відповідно до ст..  74-76 ЦПК України.

 Рішення суду першої інстанції  підлягає скасуванню з направленням справи на новий  судовий  розгляд відповідно до ст..311 ч.1п.3,  п.5 ЦПК України.

  Керуючись ст.ст. 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України , колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області:

                                                      УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу – задовольнити частково.

  Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2009 року скасувати, а справу направити на новий  судовий  розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

            На ухвалу  може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Ухвала  апеляційного суду набирає  законної сили з моменту її  проголошення.

 Головуючий

  Судді