АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    01 грудня 2009 року                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :  

                  головуючого             Сегеди С.М.,

суддів:                 Гайворонського С.П.,

                Кононенко Н.А.

за участю секретаря         Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 до Державної судноплавної компанії „ЧМП”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за затримку розрахунку та недорахунку при звільненні, відшкодування моральної та фізичної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

                      встановила:

    16 вересня 2009 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому ставив питання про поновлення його на роботі провідним інженером енергетиком у державній судноплавній компанії „ЧМП” м. Одеса, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 6840,90 грн., заробітну плату за шість днів недорахунку в сумі 954,54 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 3181, 80 грн., моральну шкоду у сумі 20 350 575 грн.

    Свої вимоги мотивував тим, що з 12 травня 2009 року  він працював провідним інженером енергетиком у державній судноплавні компанії „ЧМП” м. Одеси, що підтверджується наказом за № 85-Л від 12.05.2009 року.

    6 серпня 2009 року його звільнили з роботи у зв`язку із прогулом згідно наказу № 145-Л від 06.08.2009 року.

            Посилаючись на те, що звільнення його було незаконним, та що при звільненні з ним не розрахувались за 6 днів роботи: з 01.08.2009р. по 06.08.2009 р. на суму 954,54 грн. та що зазначені дії завдали йому значних моральних та фізичних страждань, просив його вимоги задовольнити у повному обсязі.  

    Крім того позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача.

      Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року позивачу ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено у повному обсязі.

    05 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2009 року строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_2 був поновлений.

__________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Кравчук Т.С.                         Справа № 22 ц- 5220/09

    Доповідач: Сегеда С.М.                                 Категорія: ЦП:                    

2.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду і постановлення нової – про накладення арешту на нерухоме майно відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

 Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за затримку розрахунку, недорахунку при звільненні  та стягненні моральної шкоди.

 Вирішуючи питання про відмову в забезпеченні позову, суд виходив із того, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З таким висновком суду погоджується судова колегія, оскільки він повністю відповідає вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 152 ЦПК України.

Судова колегія також погоджується з висновками суду про те, що ОСОБА_2 на довів суду реальної загрози невиконання рішення суду за заявленими позовними вимогами у разі незабезпечення позову у спосіб, який вимагає від суду позивач.

Що стосується заперечень представника відповідача про те, що ухвала суду про відмову в забезпеченні позову не підлягає апеляційному оскарженню, то ці доводи є слушними.

Разом з тим, приймаючи апеляційну скаргу і призначаючи її до розгляду судом апеляційної інстанції, судова колегія виходила із наступного (а.с.35).

Згідно  п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Невід’ємною частиною права на справедливий судовий розгляд є доступ до суду, у тому числі до суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія допустила апелянта до перегляду ухвали суду в апеляційному порядку і дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно з’ясував обставини, що мають значення для  справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують ухвали суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала - без змін.

Керуючись ч. 1 ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

          ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:     \підпис     С.М. Сегеда

                                \підпис     С.П. Гайворонський

                                \підпис     Н.А. Кононенко

    Вірність копії посвідчую, суддя                     С.М. Сегеда