АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

     У Х В А Л А

                    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10 листопада 2009 року                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :  

                      головуючого             Сегеди С.М.,

    суддів:                 Виноградової Л.Є.,

    Кононенко Н.А.,

    за участю секретаря         Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання,  

    встановила:

27 травня 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просила стягнути із ОСОБА_2, який є її сином, аліменти на її утримання в сумі  600 грн. щомісячно, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є інвалідом 2-ї групи, непрацездатною особою та потребує матеріальної допомоги на лікування, а її повнолітній син, ОСОБА_2, маючи змогу надавати їй матеріальну допомогу, відмовляється від свого обов’язку по  утриманню своєї матері.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що він є безробітним, на його утриманні перебуває дружина – інвалід 3-ї групи та двоє неповнолітніх дітей. Оскільки сукупний дохід його сім’ї складає 1000 грн. на місяць, а дохід матері – біля 900 грн. на місяці, просив у задоволенні позовних вимог  відмовити.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково та було стягнуто із ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в сумі 150 грн. щомісячно.

   В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення із ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального  права.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

    Судом першої інстанції вірно встановлено, що до складу сім’ї відповідача ОСОБА_2 входять дружина ОСОБА_4, яка є інвалідом Ш групи, постійно хворіє, виконує обов'язки за кредитним договором, неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с .21), та дитина його дружини від іншого шлюбу - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і що всі вони разом проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3.

  Ухвалюючи рішення по часткове задоволення позовних вимог, суд обґрунтовано виходив із положень ч.1 ст. 202 та ст. 203 СК України, згідно яких повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, крім того зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції:  Пепеляшков О.С.                         Справа № 22ц- 5195/09

    Доповідач: Сегеда С.М.                                 Категорія: ЦП: 48    

    Судом також був врахований як матеріальний стан позивачки, так і  матеріальний стан відповідача, а тому позовні вимоги були задоволені частково, а не в повному обсязі.

    Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивачка потребує додаткової матеріальної допомоги з боку відповідача, а останній повинен і має можливість надавати таку допомогу, оскільки є працездатним.

Доводи апелянта про те, що позивачка ОСОБА_3 не довела суду, що вона потребує матеріальної допомоги, спростовуються наявними у справі доказами, згідно яких позивачка є непрацездатною, інвалідом 2 групи, досягла пенсійного віку, отримує пенсію в сумі 597,93 грн., крім того хворіє на сухарний діабет (а.с. 3, 4, 19, 37-41).

    Також судова колегія критично ставиться до доводів апелянта про те, що він на час ухвалення рішення не працював, постійного заробітку не мав та перебував на обліку як безробітний у державному центрі зайнятості Суворовського РЦЗ, оскільки відповідач звільнений з останнього місця роботи за власним бажанням 14.11.2007 року (а.с.18), а його реєстрація як безробітного відбулась лише 07.08.2009 року, тобто вже під час вирішення спору в судовому порядку (а.с.59).

    На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідач працевлаштувався і має місячний дохід 700 грн., про що він надав суду відповідну довідку (а.с. 77).

    Крім того, безпідставними є доводи апелянта про те, що його дружина не отримує аліментів на утримання дитини від іншого шлюбу, оскільки заборгованість по аліментам у сумі 18028,04, яка утворилась станом на 31.05.2009 року (а.с.22-23), не є підставою для відмови позивачці ОСОБА_3 у задоволенні її позовних вимог. При цьому слід врахувати, що на утримання дітей дружина апелянта отримує від держави матеріальну допомогу.

Посилання апелянта на те, що позивачці з боку сім`ї відповідача неодноразово пропонувалася допомога у вигляді продуктів харчування, але позивачка відмовилась від цієї допомоги, та вимагала лише грошового забезпечення, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки матеріали справи не містять відповідних та достатніх доказів цього.

    Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно з’ясував обставини, що мають значення для  справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 81, 88, ч. 1 ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів      

      ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь апеляційного суду Одеської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. за наступними реквізитами:   код КБК 22050000, код ОКПО 23213460, Банк одержувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 31218259700007.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області:     \підпис     С.М. Сегеда

                                \підпис     Л.Є. Виноградова  

                                \підпис     Н.А. Кононенко

    Вірність копії посвідчую, суддя                     С.М. Сегеда