АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2299/10 Головуючий у 1 інстанції: Комишня Н.І.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Онищенка Е.А.
суддів: Подліянової Г.С.
Маловічко С.В.
при секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Нововодянська сільська рада Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Нововодянська сільська рада Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку.
В позові зазначав, що 28.08.2008 року між ним та відповідачем укладено договір купівлі - продажу земельної АДРЕСА_1, площею 0,0560 га. відповідно до якого між ними досягнуто домовленість щодо усіх істотних умов договору, а саме щодо предмету, ціни, та строків його виконання. Після підписання договору сторони підписали акт прийомки-передачі земельної ділянки, відповідно до якого відповідач отримав гроші у повному обсязі та передав позивачу оригінали договору купівлі-продажу земельної ділянки та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 26.08.2008 року, а також оригінали довідок на земельну ділянку. Відповідач умови договору купівлі-продажу не виконує, а саме відмовляється від нотаріального його посвідчення, бо він постійно знаходиться у відрядженні, а останнім часом взагалі не відповідає на телефонні дзвінки. Просив визнати договору купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0560га. від 28.08.2008 року дійсним та визнати за ним права власності на земельну АДРЕСА_1
Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано договір купівлі-продажу земельної АДРЕСА_1 від 28.08.2008 року дійсним.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі Прокурор Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони домовились відносно всіх суттєвих умов договору, що підтверджується відповідними письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, проте продавець ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч.2 ст.220 ЦК України позивач набув право власності на спірну земельну ділянку.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Встановлено, що ОСОБА_4 являвся власником земельної ділянки, розташованої с. Примірне СГТ «Дружба».
Згідно матеріалів справи 28.08.2008 року сторони уклали договір купівлі продажу вищезазначеної земельної ділянки. Договір нотаріально не посвідчений.
Даних, які б свідчили про ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору в матеріалах справи відсутні.
На порушення вимог ст.ст.10, 212, 213 ЦК України суд першої інстанції не з’ясував, на підставі чого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, чому договір її купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, чи відповідає договір сторін вимогам ст.203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки за змістом ч.2 ст.220 ЦК України суд може визнати дійсним правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню, за умови, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, є письмові докази такої домовленості, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, не існує передбачених законом перешкод для його нотаріального посвідчення.
На зазначену обставину суд першої інстанції уваги не звернув, не обговорив питання про залучення до участі у справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, на яке відповідно до ст.6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” покладено обов’язок, в тому числі, по здійсненню контролю за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність земельних ділянок.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому відповідно до ст.311 п.4 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
При новому розгляді справи суду необхідно звернути увагу на викладене, обговорити питання про залучення до участі у справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області. , а також врахувати роз’яснення п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” про те, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Керуючись ст.ст.307, 311 п.4, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
А пеляційну скаргу Прокурора Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2008 року по цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: