Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-2950/10                         Головуючий у 1-й інстанції: Огієнко Н.В.

Суддя-доповідач: Крилова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 червня 2010 року                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Крилової О.В.

Суддів:         Кочеткової І.В.

                              Спас О.В.

При секретарі:     Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Оріхівська міська рада про усунення перешкод в здійсненні права власності при користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, про усунення перешкод у здійсненні права власності при користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3, після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на яке, рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 04.06.2007 року, за позивачем визнано право власності. Ще при житті ОСОБА_3 дав відповідачу, в усній формі, дозвіл на розміщення на земельній ділянці, виділеній для обслуговування будинку, торгівельного павільйону. Випадково позивач дізнався, що відповідач уклав з Оріхівською міською радою договір оренди землі, а в жовтні 2003 року, без згоди позивача, як власника, подовжив дію  договору на 5 років.

30.07.2008 року відповідач звернувся до міськради з заявою про продовження дії договору оренди земельної ділянки та рішенням Оріхівської міської ради № 65 від 28.08.2008 року йому було відмовлено. В добровільному порядку відповідач не бажає звільнити територію, яку займає без будь-яких правових підстав.

Посилаючись на зазначені обставини, поросив суд в примусовому порядку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання відповідача демонтувати металевий павільйон та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2009 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 третя особа: Оріхівська міська рада про усунення перешкод в здійсненні права власності при користуванні земельною ділянкою – задоволено.

Ухвалено в примусовому порядку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати металевий павільйон та звільнити земельну ділянку.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1150 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 8,50 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим неповно з’ясовані обставини справи що мають значення для справи, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За ст.  214ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;  чи слід позов задовольнити або в позові відмовити та інші.

    Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, ухвалюючи рішення про  задоволення позову і покладення на ОСОБА_3 зобов’язання звільнити земельну ділянку, суд разом з тим, не встановив  правовий статус цієї земельної ділянки, про що зазначив в рішенні суду.

    За повідомленням  Оріхівської міськради спірна земельна ділянка належить до земель Оріхівської міської ради.

    На час ухвалення рішення  Оріхівською міськрадою було продовжено  термін дії договору оренди цієї земельної ділянки, укладений з відповідачем ОСОБА_3, який був орендарем.

    Таким чином, неможливо погодитися з тим, що правовий статус земельної ділянки не був визначений.

За ст.  11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з позовної заяви, позивач фактично ставив питання про вилучення у відповідача земельної ділянки і передання її йому, позивачеві, зазначаючи, що земельна ділянка належить йому.

Задовольняючи позов, суд не з’ясував питання про те, чи є достатньо підстав для передання зазначеної земельної ділянки позивачеві, не залучив до участі в справі власника земельної дялнки.

 Оріхівська міськрада не залучалася до участі в справі у якості відповідача, хоча на час ухвалення рішення саме їй належала спірна земельна ділянка, яку позивач просив передати йому.

Таким чином, суд першої інстанції не вжив заходів для уточнення позовних вимог, не з’ясував правові підстави вимог позивача щодо передання йому земельної ділянки.

Вимоги позивача щодо усунення перешкод  також не уточнювалися. Зокрема, не з’ясовувалося питання про те, які перешкоди просить усунути позивач, стосовно користування якою саме земельною ділянкою: - тією, яка знаходиться в оренді у відповідача, або тією, яка знаходиться в користуванні позивача.

 Адже в позові він не конкретизував вимоги, хоча і зазначав, що його права порушуються шумом та забрудненням, а у скарзі  зазначав, що існування споруди, належної відповідачеві і побудованої без дотримання архітектурних та санітарних вимог створює йому перешкоди у вигляді затемнення,  підтоплення стічними водами.

Позовні вимоги в цій частині взагалі не розглядалися судом першої інстанції. В резолютивній частині рішення суд зазначив про усунення перешкод в здійсненні права власності при користуванні земельною ділянкою. Про право власності на яку річ йдеться в рішенні суду з оскаржуваного судового рішення не вбачається.

За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню.

За ст. 311ЦПК безумовними підставами для направлення справи на новий розгляд є не вирішення судом всіх позовних вимог, а також вирішення питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Вирішуючи долю земельної ділянки, орендованої відповідачем, суд не залучив до участі в справі у якості відповідача Оріхівську міську раду, якій належить спірна земельна ділянка.

З огляду на  викладене, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст 311, 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_3   задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2009 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: