.
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № - 22-1410- 2010р Головуючий у 1-й інстанції Панасюк І.В.
Категорія 32 Доповідач Черненко В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
01 червня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Черненко В.В.
Суддів Петрової І.М.
Потапенко В.І.
При секретарі Животовській С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ТДВ С К «Кредо», ОСОБА_2 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та і інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ТДВ СК «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди..
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала , що 18 вересня 2007 року відповідач, керуючи належним йому на праві особистої власності легковим автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по вулиці Воровського в м. Гайворон , порушив вимоги ПДР України, вчинив наїзд на мопед «Хонда» яким керував ОСОБА_5, а в якості пасажира була ОСОБА_2, яка є донькою ОСОБА_3
В наслідок ДТП, ОСОБА_2 отримала перелом кісток лівої ноги, що є ушкодженнями середньої тяжкості.
19 листопада 2007 року постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області , кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.. 286 ч.1 КК України була закрита за примиренням відповідача по справі і представника потерпілої , ОСОБА_2.
Станом на 19.11.2007 року відповідач по справі відшкодував всі понесені витрати по лікуванню ОСОБА_2
Після 19.11.2007 року в зв’язку з отриманими травмами , ОСОБА_2 продовжувала проходити курс лікування і на лікування було витрачено кошти в розмірі 7429 гривень 14 копійок, які відповідач відмовився відшкодовувати. Позивач просила стягнути на її користь вказану суму, крім того просила стягнути на її користь 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Під час судового розгляду позивач частково змінила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на її користь 2000 гривень, на користь ОСОБА_2 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2009 року по справі було залучено у якості співвідповідача ТДВ СК «Кредо».
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року позовні вимоги було задоволено частково. Суд стягнув з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_3 7429 гривень 14 копійок спричиненої матеріальної шкоди та судові витрати по справі.
В стягнені з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 20000 гривень та на користь ОСОБА_3 2000 гривень моральної шкоди суд відмовив.
В апеляційній скарзі ТДВ СК «Кредо» ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови судом в стягненні моральної шкоди в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційні скарги підлягають відхиленню із наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції встановив, що 18 вересня 2007 року відповідач, керуючи належним йому на праві особистої власності легковим автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по вулиці Воровського в м. Гайворон , порушив вимоги ПДР України, вчинив наїзд на мопед «Хонда», яким керував ОСОБА_5, а в якості пасажира була позивач по справі ОСОБА_2, яка є донькою ОСОБА_3
В наслідок ДТП, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження , перелом кісток лівої ноги і які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
19 листопада 2007 року постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області , кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.. 286 ч.1 КК України була закрита за примиренням відповідача по справі і представника потерпілої , ОСОБА_3 Після 19.11.2007 року в зв’язку з отриманими травмами , ОСОБА_2 продовжувала проходити курс лікування і на лікування було витрачено кошти в розмірі 7429 гривень 14 копійок.
Суд першої інстанції також встановив , що відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно правова відповідальність ОСОБА_4 перед третіми особами на час скоєння ДТП була застрахована.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди , підлягають задоволенню в розмірі 7429 гривень 14 коп. виходячи з доказів наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог. Суд дійшов висновку , що зазначена сума підлягає стягненню з ТДВ СК «Кредо» виходячи з тих обставин , що ОСОБА_4 було застраховано цивільно - правову відповідальність відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і відповідно до зазначеного Закону страхова компанія відшкодовує заподіяну шкоду в межах ліміту передбаченого договором страхування.
В частині відшкодування моральної шкоди, суд відмовив в задоволені позовних вимог виходячи з тих обставин , що відповідачем вже було відшкодовано 5000 гривень моральної шкоди в добровільному порядку , що підтверджується матеріалами справи. При цьому суд послався на ст..1168 ЦК України.
Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції і вважає , що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Обставини на які посилаються скаржники в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу. Колегія судів вважає, що скаржниками не надано переконливих доказів , що висновки суду першої інстанції є помилковими.
Суд першої інстанції правильно керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А
Апеляційні скарги ТДВ С К «Кредо», ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На Ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий
Судді
.