.
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № - 22-1369- 2010р Головуючий у 1-й інстанції Куковенков С.В.
Категорія 53 Доповідач Черненко В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
18 травня 2010 року. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Полєжая В.Д.
Суддів Черненко В.В.
Потапенко В.І.
При секретарі Животовській С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Енерговугілля» про стягнення компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнені.
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ЗАТ «Енерговугілля» про стягнення компенсації втрати частини заробітку та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнені.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона працювала на підприємстві відповідача по справі з 01 травня 2004 року по 27 листопада 2008 року на посаді головного бухгалтера і 27.11.2008 року була звільнена, на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, а так як відповідач вчасно не провів розрахунок при звільнені то позивач вимушена було звернутись до суд з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втраченого заробітку, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнені та відшкодування моральної шкоди. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2009 року позов було задоволено частково. Суд стягнув заборгованість по заробітній платі в розмірі 16451 гривню, 3854 гривні компенсації втрати частини заробітку, 6019 гривень середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнені та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Також було видано судовий наказ про стягнення з ЗАТ «Енерговугілля» на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 5347 гривень 92 коп. Позивач зазначає, що оскільки рішення суду та судовий наказ не виконанні то вона вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку в сумі 19448 гривень10 коп. та компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 1090 гривень 69 копійок. Під час розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 26738 гривень 68 коп. середнього заробітку в зв’язку з затримкою розрахунку починаючи з березня 2009 року та 2845 гривень 30 копійок компенсації в зв’язку з затримкою виплати заробітної плати.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в задоволені позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив , що позивач працювала на підприємстві відповідача Олександрійській філії ЗАТ «Енерговугілля» з 19 серпня 2004 року по 27 листопада 2008 року За період роботи відповідачем заробітна плата виплачувалась несвоєчасно, а тому утворилась заборгованість , яка при звільнені не була вчасно виплачена. Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі і рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2009 року позов було задоволено частково. Суд стягнув заборгованість по заробітній платі в розмірі 16451 гривню, 3854 гривень компенсації втрати частини заробітку, 6019 гривень середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнені та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню в зв’язку з тим, що рішенням суду від 02. 03.2009 року вже було стягнено на користь позивача , заборгованість по заробітній платі та сум які належали виплаті при звільнені, а також було стягнено середній заробіток за затримку виплат при звільнені та компенсаційних виплат втрати частини заробітку. Суд зазначив , що законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку за час затримки виплати сум, які підлягають виплаті при звільнені після того, як вже є рішення суду з цього питання і воно знаходиться на виконанні в ДВС.
Колегія суддів в цілому погодилась з висновками суду першої інстанції і вважає , що справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції . З матеріалів справи вбачається, що позивач вже зверталась до суду з вимогами про стягнення грошових сум невиплачених вчасно при звільнені її з роботи і по даних вимогах було постановлено рішення 02.03.2009 року. Зазначене рішення знаходиться на виконані в ДВС . Таким чином після ухвалення рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнені й звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої судом суми регулюються Законом «Про виконавче провадження» і ст. 117 КЗпП України у такому випадку застосовуватись не може.
Суд першої інстанції правильно керувався нормами права які регулюють спірні правовідносини.
Колегія суддів вважає, що підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає , а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 ЦПК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
На Ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий
Судді
.