АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого ГончаренкоВ.М.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.
за участю секретаря Протасенка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцiйну скаргу ОСОБА_1 на рiшення Малинов ського районного суду м.Одеси від 01 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики , -
встановила:
01.06.2009 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 28 грудня 2005 року передала ОСОБА_1. грошову суму еквівалентну 8 400,0 доларів США на підтвердження чого боржником складена розписка. Згідно досягнутої між ними домовленості, ОСОБА_1. зобов’язався повернути їй зазначену суму грошей в строк не пізніше 01.06.2006 року укладений договір позики, відповідно до умов якого вона передала позичальникові ОСОБА_1. грошову суму у розмірі, еквівалентному 8400,00 доларів США, яку останній зобов'язався повернути в строк до 01 червня 2006 року. Однак, зазначає позивач, в порушення умов даного договору, відповідач до теперішнього часу суму позичених грошей не повернув, через що вона звернулась до суду. Просила стягнути на її користь 63 840 грн.
23.11.2009 року, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_1. суму боргу за договором позики від 28 грудня 2005 року у розмірі, еквівалентному 8400,00 доларів США у гривні України за офіційним курсом Національного Банку України на час ухвалення судом рішення, а також стягнути суму трьох процентів річних від суми боргу за договором позики за весь час прострочення, у розмірі еквівалентному 882,00 доларам США у гривні України за офіційним курсом НБУ України на час ухвалення рішення.
Відповідач ОСОБА_1. позов не визнав.
Рішенням Малинов ського районного суду м.Одеси від 01 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_1. вважаючи, що вищезазначене рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить про його скасування та направлення справи на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 02,02.2002 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_1. у виді позики грошові кошти у розмірі 15 000, 00 доларів США. Розпискою від 08.12.2005 року відповідач підтвердив факт отримання від ОСОБА_3
____________________________
Головуючий у першій ін станції Плавич І.В. Справа № 22ц-839/2010
Доповідач Гончаренко В.М. Категорія: 27
грошових коштів у зазначеному розмірі та зобов'язався повернути позивачу половину позичених коштів до 31.12.2006 року. Відповідно до розписки від 28.12.2005 року ОСОБА_1. добровільно повернув 7 000 доларів США, що еквівалентно 35 000 грн. та зобов’язався до 01.06.2005 року повернути решту коштів, тобто 8 400 доларіу США, що
еквівалентно 42 000 грн. Але в зазначений термін ОСОБА_1. свої зобовязання не виконав, що змусило позивачку звертатися до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов суд послався на те, що неповернення позивачу коштів відповідачем порушуються права позивача, які підлягають захисту.
Колегія суддів вважає, що прострочення позичальником ОСОБА_1 виконання зобов’язання з повернення суми позики доведене письмовими доказами /а.с. 7,27/.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику - грошові кошти, у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, встановленому договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України законодавець передбачив наслідки порушення договору позичальником. А саме даною правовою нормою з врахуванням вимог ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи представника відповідача про те, що розписки написані під тиском йому невідомих осіб, оскільки ним не надано доказів, які б вказували на порушення його прав.
Доводи відповідача про те, що позивач пропустила строки позовної давності на звернення до суду за захистом своїх прав також є безпідставними, оскільки вони спростовуються розпискою від 28.12.2005 року /а.с.7/, із тексту якої вбачається, що сторони визначили термін повернення боргу 01.06.2006 року. Перебіг строку позовної давності для предявелння даного позову розпочався 02.06.2006 року і закінчився 02.06.2009 року. Таким чином, із позовом про захист порушених прав ОСОБА_3 звернулася своєчасно 01.06.2009 року, що відповідає нормам ст.ст. 253, 254 та 257 ЦК України.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 308, п.1 ч.1 ст. 314 ЦПК України, колегія суддiв, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Малинов ського районного суду м.Одеси від 01 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох мiсяцiв з дня набрання нею законної сили до суду касаційної iнстанцiї.
Головуючий:
Судді: